14.06.2024      Міністерство економіки України -> Консультації з питань публічних закупівель
Міністерство економіки України

Консультації з питань публічних закупівель

Запит від Бабірад Ярослав Володимирович
Тема: Тендерна документація
Тема розширена: Участь юридичних осіб нерезидентів
Суть питання: Доброго дня, цікавить інформація щодо участь юридичних осіб нерезидентів в державних закупівлях, і в разі виграшу подальшої роботи для виконання виграного тендеру, а саме:
-чи вони приймають участь безпосередньо з країни походження,без реєстрації представництва чи довіреної особи,
-необхідна реєстрація представництва
-робота по довіреності видана резиденту Power of Attorney(але чи особою, яка працює по довіренності не повинна реєструвати таке представництво),
-через договір з юридичною особою резидентом.
Дякую
Відповідь на запит 411/2017

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –  Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.

У свою чергу, договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт п’ятий частини першої статті 1 Закону).

При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України (далі – ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 36 Закону).

Поряд з цим, визначення поняття комерційного представництва наведено в статті 243 ЦКУ. Поняття комерційного посередництва у сфері господарювання визначено главою 31 ГКУ.

Так, відповідно до статті 243 ЦКУ комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.

Згідно зі статтею 295 ГКУ комерційним посередництвом (агентською діяльністю) є підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (стаття 297 ГКУ).

Водночас, правовий статус іноземних юридичних осіб та порядок їх діяльності на території України не є предметом регулювання законодавства у сфері публічних закупівель.

Так, відповідно до статті 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (далі – Закон про ЗЕД), яким зокрема здійснюється регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.

У свою чергу, визначення понять “зовнішньоекономічна діяльність”, “іноземні суб'єкти господарської діяльності” та “суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності” наведено відповідно в абзацах дванадцятому і двадцятому статті 1 та статті 3 Закону про ЗЕД.

При цьому іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України (абзац перший частини вісімнадцятої статті 5 Закону про ЗЕД).

У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону та частини першої статті 22 Закону тендерна пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота) подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації, яка повинна містити зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.

Разом з тим статтею 23 Закону передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

Варто також зазначити, що згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень внести зміни до тендерної документації.

Відповідь надано: Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Теги: Учасник процедури закупівлі