24.04.2024      Міністерство економіки України -> Консультації з питань публічних закупівель
Міністерство економіки України

Консультації з питань публічних закупівель

Запит від Вінницький техніччний коледж
Тема: Виконання договору
Тема розширена: Процедури проведені, договора підписані, товар поставлений - казначейство не плотить гроші обгрунтовуючи вказівкою зверху
Суть питання: Ми провели допорогові процедури, заключили договора, постачальники з інших областей поставили товар, витратили свої кошти на процедуру і доставку, а тепер виявилось, що казначейство здійснює проплати лише з захищених статей, через те що у них є якась вказівка зверху. Питання ось такі:
1)Хто буде відшкодовувати витрати часу та коштів на проведення процедур, на пересилку товару і т.і.?
2)як бути з незавершеними процедурами, адже ми не можемо завантажити договір до тих пір поки казначейство не дасть "добро", а час іде?
3) як в майбутньому застрахувати себе від подібного роду ситуацій?
4) як ви думаєте, ті постачальники, які "прогорять" на цих закупівлях - у них буде бажання наступного разу мати справу з державой, і з системою "Прозорро"? Це налаштує їх на позитивну співпрацю з державними підприємствами?
Я не перший рік в закупівлях і можу сказати, що більшість із тих постачальників, що мені відомі - вже відмовились, через великі ризики і велику кількість довідок і бюрократичної тяганини. Значно простіше продати товар за готівку 1-й тисячі приватних споживачів, ніж, за таких умов, одній державній установі. І коли телефонуєш щоб зробити замовлення навіть за прямим договором - від нас відмахуються як від навозної мухи!
Відповідь на запит 1105/2019

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору у разі здійснення закупівлі  товарів, робіт та послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України (далі – ЦК України та ГК України).

Відповідно до частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Разом з тим статтею 617 ЦК України визначені підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, Так, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

При цьому статтею 218 ГК України визначені підстави господарсько-правової відповідальності. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Водночас відповідно до статті 19 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України)  сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.

Поряд з цим, згідно з частиною першою статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Одночасно зазначаємо, що згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, а  також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Тому, з питання затримки проведення платежів пропонуємо звернутися до Мінфіну.

Відповідь надано: Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Теги: Виконання договору