20.07.2024      Міністерство економіки України -> Консультації з питань публічних закупівель
Міністерство економіки України

Консультації з питань публічних закупівель

Запит від ТОВ "Охоронна фірма "ЕЛІТ"
Тема: Відкриті торги
Тема розширена: щодо формування вартості послуг
Суть питання: Приймаючи участь в процедурах відкритих закупівель наше Товариство, як потенційний учасник зустрілося з такою проблематикою, при оголошенні закупівлі Замовник в своїй тендерній документації встановлює вимогу, що вартість послуг, які учасник планує надавати, повинна враховувати всі податки та збори ( в тому числі податок на додану вартість ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ. Основним критерієм, що впливає на розрахунок вартості послуг є заробітна праця найманого працівника, розмір мінімальної ставки якої встановлений на законодавчому рівні та станом на сьогодні в погодинному розрахунку становить 40,46 грн.
Ми маємо негативний досвід участі в закупівлі (де безпосередньо нас не визнали переможцем закупівлі) в якій замовник вимагав надати калькуляцію вартості послуг, учасник якого визнали переможцем закупівлі в поданій калькуляції в графі «заробітна плата» вказав суму вартості години нижчу встановленого Законом розміру мінімальної заробітної плати. Скарга подана до АМКУ з даного приводу задоволена не була, з мотивацією, що замовник не ставив в тендерній документації такої вимоги. В подальшому приймаючи участь ще в ряді процедур закупівлі, в період уточнень зверталися з питанням до замовників чи буде вважатися ними порушенням вимог тендерної документації не дотримання вимог трудового законодавства, нормативних та розпорядчих документів Міністерства соціальної політики України, щодо забезпечення гідного рівня заробітної плати охоронників (не нижче рівня мінімальної заробітної плати відповідно до норм чинного законодавства України) та забезпечення виконання в повному обсязі вимог законодавства України щодо додаткового захисту, оплати праці охоронників (доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Конкретних відповідей з даного приводу не отримали, а приймаючи участь в закупівлях зустрілися з тим, що переможцями даних процедур стають учасники, які надали тендерні пропозиції вартість яких в цілому (з урахуванням всіх податкових навантажень) в погодинному розрахунку є меншою законодавчо встановленого рівня мінімальної заробітної плати.
Просимо роз’яснити:
-який механізм забезпечення законності з урахуванням наведеної вище проблематики
-який механізм узагальненого інформування потенційних замовників щодо унеможливлення укладання договорів на надання послуг, вартість яких не дозволяє забезпечувати соціальні гарантії найманих працівників

Відповідь на запит 438/2023
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника.
Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель.
Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та щодо внесення змін.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
При цьому, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зокрема промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Водночас, оскільки відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель та інших сфераї діяльності, у разі наявності ознак порушень рекомендуємо звертатись до вищезазначених органів.
Відповідь надано: Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Теги: Контроль у сфері закупівель Інше