|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Українським інститутом національної пам'яті, відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі", проведено двічі відкриті торги по замовленню послуг:
- з Поточного ремонту приміщень будівлі (приміщення 2,3,4,6 згідно Технічного плану) за адресою: м. Київ, вул. Липська 16 »;
- з Поточний ремонт приміщень будівлі (приміщення 1,7,8,13 згідно Технічного плану) за адресою: м. Київ, вул. Липська 16».
Відповідно до частини 2 статті 32 ЗУ "Про публічні закупівлі" вищезазначені закупівлі не відбулись у зв'язку з відсутністю необхідної кількості учасників.
Тому, для організації та проведення ремонтних робіт виникла потреба в проведенні переговорної процедури на підставі п.1, ч.2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедурою відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом.
Враховуючи строки проведення переговорної процедури та строки проведення ремонтних робіт/наданні послуг, які мають бути "розумними", стає зрозуміло, що у 2021 бюджетному році не можливо провести переговорну процедуру та укласти договір на проведення поточного ремонту з переможцем переговорної процедури.
Виходячи з вищезазначеного, прошу дати відповідь на питання:
1) Чи можна в даному випадку провести переговорну процедуру у 2022 році на підставі п1. ч2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які не відбулись у 2021 році.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник провів переговорну процедуру на підставі п.2 ч.2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" (відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;). В подальшому переможця закупівлі (контрагента) було внесено до Реєстру Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів. Таким чином, відповідно до ст.17 Закону суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Проте, відповідно до ч.1 ст.17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (КРІМ ВИПАДКІВ, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону).
1) Оскільки переможець (контрагент) внесений до цих відомостей, чи правомірно буде визначати переможцем переговорної процедури, проведеної на підставі відсутності конкуренції з технічних причин, такого учасника - у подальшому.
2) Чи обов'язково у цьому випадку (у подальших переговорних закупівліх, проведених за відсутності конкуренції з технічних причин) Замовнику перевіряти Учасника на внесення до такого реєстру.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Управління керуючись ЗУ "Про публічні закупівлі" здійснює наступні закупівлі: спрощена процедура, переговорна процедура (поштові послуги для доставки сум відшкодування пільг і субсидій громадянам міста), а також публікує звіти про закупівлі здійснені без електронної системи ( закупівлі до 50000,00 грн.) У 2020 році такі закупівлі були розподілені наступним чином 14 спрощених, 25 звітів, 2 переговорні процедури. Чи можливо у 2022 році призначити дві уповноважені особи:одна для публікації звітів , а інша для проведення процедури спрощених закупівель? Обидві особи є штатними співробітниками, на яких наказом керівника покладено додаткові функції уповноваженої особи. Як правильно визначити їм суму доплати згідно законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові?), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
При цьому замовник самостійно приймає рішення та зазначає у своєму розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за організацію та проведення різних процедур закупівель та спрощених закупівель.
Крім того повідомляємо, що з 2022 року відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель.
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. 08.11.2021 згідно Наказу Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» втратили чинність, державні стандарти України
згідно з додатком до цього наказу, в тому числі і ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, на який посилається наказ № 708, а саме визначення предмета закупівлі робіт.
Прошу надати роз'яснення як визначати предмет закупівлі за ДСТУ який втратив чинність.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|
|
11.11.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! ОСББ з депутатського фонду надано грошові кошти в сумі 40 тіс.грн. за призначенням "встановлення дверей" та 30 тис. грн. за призначенням "встановлення віконних блоків". Під час звернення до депутата з проханням надати грошові кошти були розроблені два кошторисних розрахунка, окремо на вставлення дверей та окремо на встановлення вікон. Згідно п. 4 розділу 1 Наказу Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 "Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі" визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293.
Так згідно ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 назва об’єкта будівництва за проектною документацією має не змінюватися на всіх стадіях. Тобто в розумінні Мінрегіону розроблені кошторисні розрахунки - є різними будівництвами. Крім того для них є різні коди ДК.
Питання: чи потрібно об'єднувати дві різних звіта про укладений договір в одну спрощену закупівлю, виходячи з того що це одна будівля.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|