|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати консультацію на питання чи є КП "Малиновський ринок" замовником в розумінні ст. 2 Закону, оскільки свою діяльність здійснює виключно на промисловій та комерційній основі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
|
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Є в наявності проектно-кошторисна документація на проведення поточного ремонту дорожнього покриття на допорогову суму. Комунальне підприємство, яке в даному випадку є замовником і виконавцем робіт, закупає матеріали на суму 20 тис.грн., а роботи проводить субпідрядник на суму 49 тис.грн. В даному випадку аукціон не проводиться.
На який нормативний документ ми посилаємося не проводячи аукціон. Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 27 і 34 частини першої статті 1 Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Згідно з пунктом 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301
Водночас відповідно до абзацу другого частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами для робіт і товарів окремо.
|
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі - ОСББ), у відповідності до Закону замовником, який здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону(ст.1, 2), якщо частина коштів(співвфінансування) виділяється з місцевого бюджету на проведення ремонтних робіт? ОСББ визначено, як одержувач бюджетних коштів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
|
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Питання буде щодо закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-005496-b.
Я - представляю учасника ТОВ "КОМПАНІЯ ТІТАЛ".
16.06.2020 опубліковано протокол про нашу дискваліфікацію і відхилення. Вважаємо визначене в ньому не дійсним, а відхилення неправомірним.
Згідно Закону Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони згідно вимог ст. 12 та ст. 10 ми не можемо звернутись в АМКУ, лише в Суд із позовом. Повідомлення про намір укласти договір з переможцем не опубліковане. Розгляд наступного учасника - триває, і є велика ймовірність, що він також буде відхилений...і закупівля відмінена.
17.06.2020 ми були на засіданні суду і отримали рішення на нашу користь. Суд визначив, що Замовник неправомірно відхилив нашу пропозицію і зобов’язав Замовника повторно до розглянути нашу пропозицію.
Наразі Замовник НЕ МОЖЕ ВИКОНАТИ РІШЕННЯ СУДУ, тому що немає технічної можливості повернути нас на кваліфікацію..
Маю відповідь від ДП «Прозорро» - «Механізм виконання судових рішень у Системі наразі не реалізовано.
Одночасно інформуємо, що Підприємство визначено відповідальним за забезпечення функціонування Системи. До функцій Підприємства не належить контроль за дотриманням замовниками та учасниками закупівель вимог чинного законодавства України з питань публічних закупівель, моніторинг закупівель та надання роз'яснень.»
ПИТАННЯ: чи зможе замовник відмінити рішення про відхилення БЕЗ рішення АМКУ, але згідно рішення Суду. А також чи ПРИЗУПИНИТЬ електронна система закупівель подальший хід процедури у разі наявності рішення Суду. Це технічно можливо?
Чи ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ замовник виконувати рішення Суду? І яким чином йому це зробити,якщо електронна система закупівель це не дозволяє робити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Отже, з технічних питань щодо функціонування електронної системи закупівель, замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель, до об’єднання
учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб -
нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Просимо надати роз’яснення у наступній ситуації. Є кілька ТОВ які самостійно приймають участь у тендерах через ПРОЗОРО але вони хочуть об’єднатись щоб їхні інтереси представляв один учасник, тобто подавав документи для участі в тендерах . Ми не дуже розуміємо що це за об’єднання учасників?? Господарський кодекс в статтях 118-127 не розкриває це поняття.
Яка на вашу думку це має бути форма об’єднання ? Вони хочуть об’єднатись на партнерських засадах без поглинання один одного але для досягнення комерційного результату. Це має бути нова ТОВ яка їх об’єднає чи ні? Які види підприємств та організацій можуть входити в таке об’єднання? Бо серед партнерів та охочих об’єднатись є приватні, державні та комунальні підприємства. Серед них є виробники, надавачі різних послуг та ін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|