|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна вносити зміни до тендерної документації, якщо зміни вже було внесено у зв'язку з задоволенням скарги Учасника в АМКУ??? Чи можливо внести зміни в інші пункти тендерної документації або додати інші пункти з власної ініціативи??
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Разом з тим Законом не встановлено обмежень щодо внесення змін з власної ініціативи замовника в положення тендерної документації, які не були оскаржені.
При цьому замовник здійснює процедури закупівлі з дотриманням принципів, визначених статтею 5 Закону.
|
|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
З ментою максимальної економії та ефективності(оскільки Замовник є платником ПДВ) в тендерній документації Замовник вказав наступну інформацію: "до оцінки тендерних пропозицій приймається сума, що становить загальну вартість тендерної пропозиції кожного окремого учасника, без урахування включення до ціни податку на додану вартість (ПДВ)". При цьому очікувана вартість в річному плані зазначена з урахуванням всіх податків та зборів, в тому числі ПДВ. В результаті проведення закупівлі переможцем може стати як платник, так і не платник податку на додану вартість. Однак, у разі якщо переможцем стає платник ПДВ вартість договору буде відрізнятися від вартості визначеної за результатами аукціону на суму ПДВ. Системою Prozorro реалізацію такої закупівлі з червня 2019 року функціонально передбачено. Однак, чи не буде такий договір нікчемним, оскільки в ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобовязання в іноземній валюті та/або випадківперерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції без зменшення обсягів закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим інформація щодо врахування податку на додану вартість при розробці тендерної документації міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812-06
Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori
Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 1294/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=693fb33d-bd91-4168-ac0b-5ef86ee8930d&lang=uk-UA
|
|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до листа Мінекономіки від 03.06.2020р. №3304-04/34835-06 Замовник встановлює вимогу в тендерній документації щодо необхідності підтвердження учасниками процедури закупівлі відсутності підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбаченої п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), при цьому підтвердження таких підстав може бути передбачено в довільній формі. Однак, в Постанові Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №835 зазначено, що Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг відноситься до даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. А згідно ч. 5 Закону Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних.
Враховуючи вищенаведене виникає наступне питання: чи має право Замовник вимагати в тендерній документації необхідність підтвердження учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції відсутності підстави, встановленої п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|
|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Прохання надати роз'яснення щодо застосування окремих положень ЗУ "Про публічні закупівлі". Ситуація наступна: Тендерна документація затверджена тендерним комітетом, накладено підпис ЕЦП одного з членів (не голови) тендерного комітету. Рішення про відхилення тендерної пропозиції Учасника приймається (підписується) головою тендерного комітету, однак саме рішення не йде у формі протоколу засідання тендерного комітету, а викладене у формі одноособового рішення Уповноваженої особи, де уповноваженою особою зазначений голова тендерного комітету, що затверджував тендерну документацію. Чи правомірні дії Замовника в частині одночасного призначення уповноваженої особи та тендерного комітету в одній і тій же процедурі закупівель, де голова тендерного комітету виступає ще й у якості уповноваженої особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
|
|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня . Допоможіть у вирішені наступної проблеми.Замовником було оголошено відкриті торги на суму понад 1 млн. грн. Після оголошення переможця, (Учасник 2) Учасником 1 було подано скаргу до АМКУ. В своєму рішені АМКУ зобов'язав Замовника скасувати рішення про переможця (учасник 2) та скасувати рішення про дискваліфікацію Учасника 1. Тендерним комітетом Замовника прийнято рішення про скасування рішення про переможця і про дискваліфікацію учасника. З метою виконання рішення АМКУ, було завантажено протокол тендерного комітету на майданчику zakupki.prom.uа, але після цього закупівля перейшла на кваліфікацію лише одного Учасника 2, а не обох учасників, як того вимагало рішення АМКУ. У зв'язку з цим виникла технічна неможливість перейти на перекваліфікацію обох учасників та визначити переможця у відкритих торгах. Тендерним комітетом було прийнято рішення про скасування відкритих торгів керуючись п.2 ч.1. ст.32 ЗУ "Про публічні закупівлі". Чи може ми провести переговорну процедуру з Учасником 1, який після кваліфікації повинен бути визнаний переможцем ( з метою виконання рішення АМКУ, чи необхідно проводити процедуру вікритих торгів заново?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону.
При цьому замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі, керуючись вартісними межами та умовами застосування, визначеними Законом, а у разі застосування переговорної процедури закупівлі також визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, встановлених Законом.
Водночас питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто у запиті № 1225/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77
|