|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до листа Мінекономіки від 03.06.2020р. №3304-04/34835-06 Замовник встановлює вимогу в тендерній документації щодо необхідності підтвердження учасниками процедури закупівлі відсутності підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбаченої п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), при цьому підтвердження таких підстав може бути передбачено в довільній формі. Однак, в Постанові Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №835 зазначено, що Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг відноситься до даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. А згідно ч. 5 Закону Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних.
Враховуючи вищенаведене виникає наступне питання: чи має право Замовник вимагати в тендерній документації необхідність підтвердження учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції відсутності підстави, встановленої п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|
|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Прохання надати роз'яснення щодо застосування окремих положень ЗУ "Про публічні закупівлі". Ситуація наступна: Тендерна документація затверджена тендерним комітетом, накладено підпис ЕЦП одного з членів (не голови) тендерного комітету. Рішення про відхилення тендерної пропозиції Учасника приймається (підписується) головою тендерного комітету, однак саме рішення не йде у формі протоколу засідання тендерного комітету, а викладене у формі одноособового рішення Уповноваженої особи, де уповноваженою особою зазначений голова тендерного комітету, що затверджував тендерну документацію. Чи правомірні дії Замовника в частині одночасного призначення уповноваженої особи та тендерного комітету в одній і тій же процедурі закупівель, де голова тендерного комітету виступає ще й у якості уповноваженої особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
|
|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня . Допоможіть у вирішені наступної проблеми.Замовником було оголошено відкриті торги на суму понад 1 млн. грн. Після оголошення переможця, (Учасник 2) Учасником 1 було подано скаргу до АМКУ. В своєму рішені АМКУ зобов'язав Замовника скасувати рішення про переможця (учасник 2) та скасувати рішення про дискваліфікацію Учасника 1. Тендерним комітетом Замовника прийнято рішення про скасування рішення про переможця і про дискваліфікацію учасника. З метою виконання рішення АМКУ, було завантажено протокол тендерного комітету на майданчику zakupki.prom.uа, але після цього закупівля перейшла на кваліфікацію лише одного Учасника 2, а не обох учасників, як того вимагало рішення АМКУ. У зв'язку з цим виникла технічна неможливість перейти на перекваліфікацію обох учасників та визначити переможця у відкритих торгах. Тендерним комітетом було прийнято рішення про скасування відкритих торгів керуючись п.2 ч.1. ст.32 ЗУ "Про публічні закупівлі". Чи може ми провести переговорну процедуру з Учасником 1, який після кваліфікації повинен бути визнаний переможцем ( з метою виконання рішення АМКУ, чи необхідно проводити процедуру вікритих торгів заново?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону.
При цьому замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі, керуючись вартісними межами та умовами застосування, визначеними Законом, а у разі застосування переговорної процедури закупівлі також визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, встановлених Законом.
Водночас питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто у запиті № 1225/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77
|
|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальному підприємству (підприємство не фінансується з бюджету) була надана з бюджету безповоротна фіндопомога на оплату оренди котельних, договори по оденді укладені на три роки та діють з 01.10.2019 р. Як викласти звіт про укладений договір в прозоро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 970/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=590c0f4b-6f58-4301-8e8e-214c90f96b4e&lang=uk-UA
|
|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу надати роз’яснення щодо коректного укладення та оприлюднення договору про закупівлю.
За результатом торгів за предметом закупівлі «Медичні вироби» відповідно частини 6 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі. Специфікація до договору, відповідно тендерної пропозиції, містить перелік позицій, які оподатковуються за різною відсотковою ставкою ПДВ, а саме 7% та 20%.
Відповідно пункту 10 частини 1 статті 10 Закону договір про закупівлю та всі додатки до нього замовник самостійно та безоплатно оприлюднює через авторизовані електронні майданчики в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом протягом трьох робочих днів з дня його укладення.
Отже, на виконання вимог Закону необхідно оприлюднити договір, який укладено відповідно тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Однак, технічна реалізація в електронній системі закупівель не дає можливості коректно оприлюднити договір з різними відсотковими ставками ПДВ щодо кожної позиції: система визначає тільки одну можливу ставку: 7% або 20%.
Яким чином коректно укласти та оприлюднити договір про закупівлю, не порушивши ч. 4 статті 41 Закону, а саме умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 1225/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|