|
|
10.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Потенційний учасник подав скаргу до АМКУ стосовно необзхідності розділити предмет закупвлі на лоти. АМКУ задовільнив скаргу. Який механізм розділення предмету закупівлі на лоти, якщо така закупівля вже оприлюднена разом із планом закупівель? Чи потрібно замовнику відмінити торги та перезапустити їх вже розділив предмет закупівлі за лотами? чи інший спосіб як це зробити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
При цьому у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Тендерний комітет просить Вас надати роз’яснення, як діяти комітету відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» (надалі Закон), а саме: Закладом були оголошені відкриті торги , на участь у яких було подано дві тендерні пропозиції. Під час розгляду пропозицій, було встановлено, що жодна з них не відповідає вимогам тендерної документації. Відповідно ч. 1 ст. 31 Закону замовник відміняє торги у разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з Законом та оприлюднює повідомлення про відміну протягом дня з дня прийняття відповідного рішення. Але з розмови з консультантом майданчика zakupki.prom.ua стає відомо, що система автоматично оприлюднить повідомлення про відміну через 10 днів ( термін дається для можливого оскарження). Про те, відповідно до ст. 18 Закону, можливість оскарження протягом 10 днів застосовується у випадку оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Тобто у випадку з відміною торгів без визначення переможця, зазначена умова не може застосовуватися. Також хочемо зауважити, що Законом не регламентовано коли замовник повинен відмінити процедуру відкритих торгів.
Аналогічний випадок було описано на Вашому сайті іншим Замовником 07.10.2016р., але за три місяці ніяких змін не відбулося. Тому просимо надати роз'яснення як діяти Замовнику у рамках чинного законодавства, у разі коли терміново потрібно проводити повторну процедуру для забезпечення безперервного процесу роботи Закладу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання зокрема планування замовником закупівель.
Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
|
|
|
15.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ННЦ "Інститут метрології" визнано переможцем відкритих торгів на послуги щодо проведення повірки засобів вимірювання. Існує необхідність залучити субпідрядника для виконання зазначених послуг на суму, що перевищує 200 тис. грн. Розрахунок за виконані послуги проводитиметься за госпдоговірні кошти. Чи потрібно нам проводити процедуру закупівлі на послуги субпідрядника. Який статус має ННЦ "Інститут метрології" при залученні субпідрядника (Замовник чи Учасник)Якими нормативними документами потрібно керуватися по суті заданого питання? Дякуємо за Відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 17 частини другої статті 22 Закону).
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
З огляду на викладене, у разі встановлення замовником у тендерній документації вимоги, передбаченої у пункті 17 частини другої статті 22 Закону, тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі містить інформацію щодо повного найменування та місцезнаходження про кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника, тобто ним визначений конкретний субпідрядник, та ураховуючи частину четверту статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, у такому випадку необхідність у здійсненні процедур закупівель переможцем процедури закупівлі відсутня.
Водночас повідомляємо, що у разі укладення договору без проведення процедур закупівель, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, та у разі необхідності у здійсненні закупівлі товарів, робіт або послуг такий суб’єкт здійснює закупівлі з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними частиною першою статті 2 Закону.
|
|
|
29.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз'яснення чи може замовник приймати до розгляду до завантаженні файли - документи після закінчення строку подання тендерних пропозицій? Чому завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, здійснюється учасниками і після закінчення строку подання тендерних пропозицій? Заздалегідь дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
24.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
На початку 2017 року установою проведено відкриті торги на закупівлю ліків та укладено договір до кінця року.
З 01.07.2017 р. набула чинності постанова КМУ від 16.03.2017 р. №180 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою затверджено в новій редакції Національний перелік основних лікарських засобів.
Чи має право установа після набуття чинності цієї постанови закуповувати ліки, якщо вони є в специфікації до діючого договору але їх з 1 вересня не буде в національному переліку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватись відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
|