|
15.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 3 затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 року «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до ЗаконуУкраїнни «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), проводять закупівлі відповідно до цього Закону з урахуванням Осбливостей.
Згідно зі ст. 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.
У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції у тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику (абз. 2 ч. 1 ст. 25 Закону).
Підстави для повернення/неповернення забезпечення тендерної пропозиції визначені також Законом. Так, зокрема, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений ч. 6 ст. 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 Закону.
Разом з тим Особливості (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 157 від 17.02.2023) не передбачають надання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 Закону.
Чи повинен буде замовник за умови встановлення в тендерній документації вимоги про надання забезпечення тендерної пропозиції стягнути з переможця процедури забезпечення тендерної пропозиції у разі надання ним у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
14.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Нашому підприємству виділили кошти для придбання автомобіля «ФУРГОН МАЛОТОНАЖНИЙ» він входить в перелік визначений підпункт 2 пункту 6¹ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про публічні закупівлі», відповідно ми повинні ставити вимогу перед замовниками, що ступінь локалізації товару має бути не менше 15% і товар (автомобіль) повинен бути в переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації котрий оприлюднений на веб-порталі та офіційному вебсайті Мінекономіки. Але автомобіль котрий ми планували придбати за процедурою відкритих торгів з особливостями (так як і будь-який малотоннажний фургон) відсутній в перелік, відповідно торги не відбудуться.
Питання:
1. Чи зможемо ми придбати автомобіль по прямому договору згідно п.п. 6 п. 13 (неподання жодної тендерної пропозиції) Особливостей (Постанова 1178) і не вимагати при цьому у (вже) постачальника підтвердження ступеня локалізації автомобіля?
2. Чи можемо ми придбати б/у автомобіль «малотоннажний фургон» за процедурою відкриті торги з особливостями без вимоги підтвердження локалізації?
3. Чи можемо ми придбати б/у автомобіль у фізичної особи за процедурою відкриті торги з особливостями?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Шодо питання 1 Згідно з абзацом третім пункту 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 44 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений в тендерній документації. Отже, при укладенні договору про закупівлю відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, з урахуванням прийнятного відсотку перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений в тендерній документації. При цьому в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315зазначено, що вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом), становить або перевищує 200 тисяч гривень. Щодо питання 2Питання щодо застосування ступеня локалізації виробництва до предмета закупівлі бувшого у використанні розглянуто у запиті № 1160/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=46c0507d-c82a-4419-8698-8c62a5519a1c&lang=uk-UA Щодо питання 3 Згідно з пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону.
|
|
10.03.2023
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати пояснення на наступне питання.
Статтею 40 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені умови застосування переговорної процедури.
Так абзацом 4 пункту 2 частини 2 статті 40 вказано, що «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі … якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: … відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;».
Прошу пояснити чи поширюються слова «відсутність конкуренції з технічних причин» на замовника та учасника, чи лише на ці слова стосуються учасника переговорної процедури.
Прошу повідомити письмово на адресу:
41500, Сумська область, Конотопський район, м. Путивль, вул. Кролевецька, буд.70
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь міститься у листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" та від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|
|
06.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, питання щодо проведення відкритих торгів у період 2021 року.
Замовником оголошено тендерну закупівлю товару очікуваною вартістю 4 000 000,00грн.
Учасником № 1 надано пакет документів, у тому числі і тендерна пропозиція на загальну суму 3 150 000,00 грн.
У ході проведення електронного аукціону, учасник № 1 здійснив крок та понизив свою пропозицію до 3 104 513,00 грн (оновлену пропозицію учасник не завантажив). При цьому при укладанні договору надав замовнику оновлену тендерну пропозицію, в якій без зміни переліку постачаємого товару, суттєво змінив ціни за одиницю товару як в бік збільшення на деякі товари, так і в бік зменшення. При цьому ціна тендерної пропозиції залишилась на рівні запропонованої за результатами електронного аукціону - 3 104 513,00 грн.
Також ціни за одиницю товару, вказані у тендерній пропозиції за результатами електронного аукціону, відповідають цінам за одиницю товару в укладеному договорі.
Проте аналіз виконання договору показав, що замовнику за договором поставляється виключно товари, на які в оновленій тендерній пропозиції були змінені ціни в бік збільшення, а товари, на які вказано аномально низькі ціни, - не поставляються .
Питання:
-Чи мав право учасник після проведення аукціону (здійснивши крок на пониження вартості товару) вносити зміни та збільшувати вартість на постачаємий товар, а на товар який заздалегідь не постачатимуся, навпаки вказувати аномально низькі ціни? Якщо ні, то ким та які законодавчі акти при цьому порушено?
-У разі наявності в тендерній пропозицій аномально низьких цін, які дії повинен був здійснити замовник? Чи повинен був замовник відхилити вказану тендерну пропозицію учасника № 1.
- Чи має право учасник суттєво змінювати ціни за одиницю товару в первінній та оновлених тендерних пропозиціях?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та у запитах № 1161/2021 і № 1230/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8e6a864-915d-4e19-a335-365e9019cd3a&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cac29852-519f-4c25-a295-592e45695db5&lang=uk-UAОдночасно повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги. Відповідно до статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону. Разом з тим зазначаємо, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Тому у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно з статтею 7 Закону, зокрема до Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба). Так, відповідно до Положення про Держаудитслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
03.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Тепер оновений перелік підстав для відмови в участі в закупівлі міститься у пункті 44 Постанови № 1178.
Добрий день! Замовник наразі має вимагати тільки від керівника підприємств довідки, як про відсутність судимості, про відсутності корупційного правопорушення, про відсутність притягнення до відповідальності за вчинення пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми (згідно оновленого переліку підстав для відмови в участі в закупівлі міститься у пункті 44 Постанови № 1178). Як діяти замовнику якщо переможець закупівлі надає такі довідки на керівника філії чи підрозділу визначеного по довіреності, але не зазначеного в ЄДРПОУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до пункту 37 частини першої статті першої учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас згідно з частиною шостою статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Також відповідно до частини четвертої статті 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. З огляду на викладене, відокремлені підрозділи підприємства, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені брати участь у процедурах закупівель відповідно до норм Закону. Договір про закупівлю від імені юридичної-особи переможця підписують керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до чинного законодавства. Отже, філії та представництва можуть брати участь у процедурах закупівель на підставі довіреності, виданої юридичною особою та від її імені.
|