|
|
06.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником виконуються роботи з капітального ремонту об’єктів. Сума коштів для утримання служби замовника в зведеному кошторисному розрахунку перевищує 50 тис. грн., але не перевищує 1,5 мільйона грн. для робіт. У зв’язку з виробничою необхідністю замовником було прийнято рішення укласти договір з іншим підприємством на часткове виконання робіт, що відносяться до служби замовника, планова вартість цих робіт не перевищує 50 тис. грн. з урахуванням ПДВ.
Просимо Вас надати роз’яснення, чи можливо укласти договір на часткове здійснення функцій замовника з іншим підприємством без використання електронної системи закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 1733/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eefce6b-5d4d-4b96-86a3-14ee2b8ce122&lang=uk-UA
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
|
|
|
06.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальним некомерційним підприємством було проведено відкриті торги з двома лотами по закупівлі деревини дров’яної непромислового призначення та було укладено договори за результатами їх проведення. По одному з лотів було проведено моніторинг Державною аудиторською службою в зв’язку з чим замовником було лише частково виконано договір по одному з лотів та через виявлені невідповідності при проведенні тендеру його розірвано. Виникає питання - чи може комунальне некомерційне підприємство укласти прямий договір без використання електронної системи закупівель шляхом укладення звіту про договір про закупівлю деревини дров’яної непромислового призначення на вивільнені кошти через розірваний частково виконаний договір про закупівлю по лоту з проведених відкритих торгів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1251/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
Поряд з цим відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
06.08.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати методологічну допомогу у вирішенні наступного питання.
Існує діючий договір, який укладено у 2014 році "про надання послуг з відповідального зберігання товарів". Даний договір (відповідно до умов) щороку пролонговується на кожен наступний рік, додатковими угодами вносяться зміни в частині оплати. Відповідну додаткову угоду укладено у 2020 році. Після проведення розрахунків по дод. угоді в повному обсязі (з 28.04.2020) виникла потреба в збільшенні суми договору на 2020 рік. Відмовитись від отримання вказаних послуг не є можливим, майно продовжує знаходитись на відповідальному зберіганні підприємства.
Після введення в дію змін до ЗУ "Про публічні закупівлі" (після 19.04.2020) дана послуга за сумою підлягає проведенню спрощеної процедури.
На даний час проведено дві спрощені процедури, які не відбулися за відсутності пропозицій. Відповідно до Закону існує можливість укладення прямого договору. Але дія нового договору не може розповсюджуватись на відносини з 28.04.2020. Внесення змін до договору 2014 року не є можливим.
Виникає питання сплати заборгованості за надані послуги у період з 28.04.2020 по дату укладення нового договору (за період проведення процедури).
Просимо надати методологічну допомогу у вирішенні питання щодо сплати заборгованості за період з 28.04.2020 по дату укладення нового договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 946/2020 (питання 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3395c32f-f7e9-4899-83c4-106fed0717e2&lang=uk-UA
|
|
|
06.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Яким конкретним документом (довідкою органу статистики чи /або довідкою торгово-промислової палати)підтверджується підстава для збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за умови,що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю ( п.2ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі") Договір на поставку хлібобулочних виробів між виробником та бюджетною установою. Покупець для підписання додаткової угоди наполягає виключно на довідці торгово-промислової палати про середню ціну на товар.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1798/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f6507242-9175-4129-b01a-7ad8a7ac18de&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
06.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.
Основними завданнями Мінекономіки забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державних та публічних закупівель.
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель;
Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040 «Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації» (зі змінами) покладення на юридичну службу (крім юридичних служб місцевих держадміністрацій) обов’язків, що не належать або виходять за межі її компетенції, не допускається.
Враховуючи вищевикладене, прошу роз’яснити чи може юрисконсульт бути членом тендерного комітету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Водночас аналогічне питання міститься у запиті 1314/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d8b7350e-3818-4906-8d75-80f9496d6566&lang=uk-UA
|