|
|
03.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Згідно Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений 11.06.2020 №1082, а саме абз.3 п.3 Порядку:
«Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку»
Чи буде законним відхилення учасника, якщо він не підписав свою тендерну пропозицію кваліфікованим електронним підписом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №№ 671/2020 і 1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
03.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
На етапі кваліфікації замовником надіслано вимогу про усунення невідповідностей учаснику №1 та визначено переможцем. Інший учасник направив скаргу до АМКУ із переліком зауважень. Відповідно рішення АМКУ:зобов'язав Замовника скасувати рішення про визначення переможця Учасника №1. Чи може Замовник повторно надати Учаснику №1 вимогу про усунення невідповідностей, які стосуються статті 16 Закону та після їх усунення визначити переможцем повторно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Відповідно до частини 23 статті 18 Закону рішення органу оскарженняможе бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Докладніше про питання оскарження в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Поряд з цим згідно з частиною шістнадцятою статті 29 Закону замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Отже, замовник має право розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції лише за рішенням органу оскарження, яке є обов'язковим для виконання замовником та особами, яких вони стосуються, у разі якщо таке рішення не було оскаржене до суду.
|
|
|
03.09.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обовязково оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель.
Наше Управління є органом державної влади і планує взяти в оренду частину технологічних приміщень і укласти договір оренди нерухомого майна на приблизну суму 250 тис. грн.
Враховуючи викладене, просимо розяснити чи підпадає така закупівля під дію Закону, чи повинні ми застосовувати у такому випадку одну з конкурентних процедур, визначених ст.13 закону, чи обмежитися оприлюдненням в електронній системі закупівель звітом про договір про закупівлю, укладеним без її використання.
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 970/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=590c0f4b-6f58-4301-8e8e-214c90f96b4e&lang=uk-UA
Крім цього, згідно з частиною третью статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" до річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких цей Закон не застосовується у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 3 цього Закону.
Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, в цілому не поширюється на випадки, передбачені частинами п"ятою та шостою статті 3 Закону, крім пунктів 19 та 21 частини пятої статті 3 Закону, які передбачають оприлюднення визначеної Законом інформації.
Тому інформація про такі закупівлі не включається до річного плану, не оприлюднюється та не потребує звітування.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
03.09.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство КП «ОБЛТРАНСБУД» є Замовником на проведення ремонтних робіт. На теперішній час на підприємстві є ряд договорів підряду, які були заключені та відзвітовані до 19.04.2020 (тобто до вступу в дію Змін до Закону України «Про публічні закупівлі»), шляхом звітування у систему Прозорро, як закупівля без використання електронної системи.
У підприємства виникає необхідність проведення додаткових робіт за рядом таких договорів.
Керуючись п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Дана стаття надає можливість укладати договори на додаткові роботи лише у випадку, якщо основний договір був укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Жодної інформації як діяти з додатковими роботами за договорами, які були звітовані, як закупівля без використання електронної системи до 19.04.2020 – немає.
Просимо надати роз’яснення чи можуть бути передбачені додаткові роботи за основними договорами підряду, які були заведені у систему Прозорро, як закупівля без використання електронної системи. Якщо Закон надає таку можливість - просимо пояснити як проводити дані роботи у системі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 775/2020 та 29/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
03.09.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи;
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про курорти» та Наказу МОЗ від 02 червня 2003 року № 243 «Про затвердження Порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів за дорученням Міністерства охорони здоров'я України, організацію та здійснення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідницьких робіт природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, надання медичного (бальнеологічного) висновку щодо медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, які використовуються у санаторно-курортній мережі або позакурортно, у т.ч. для промислового використання, виконує лише Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України (далі – ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України»), який атестований та акредитований в установленому порядку на право проведення досліджень природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів.
Атестат про акредитацію від 09 червня 2020 року № 20386 засвідчує компетентність Українського державного центру стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України» відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 (ISO/IEC 17025:2017) в сфері: фізико-хімічні та мікробіологічні випробування мінеральних, питних, штучно-мінералізованих вод, лікувальних грязей (пелоїдів) та лікувальних препаратів на їх основі.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорної процедури закупівлі згідно з п. 2 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про публічні закупівлі» з ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України» стосовно здійснення комплексних ґрунтовних досліджень природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів на території: Закарпатської, Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської областях, в зв’язку з відсутності конкуренції з технічних причин.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1044/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=87326ae2-e16d-4db1-a071-a33931470b5c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|