|
|
12.01.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 1 січня 2018 року Замовнику необхідно укласти договір на послуги з:
1.Охорони двох об’єктів технічними засобами;
2.Охорони одного об’єкту працівниками охоронних служб.
На даний час Замовнику доведено тимчасовий кошторис видатків на 1 квартал 2018 року, на ці потреби виділено 68,2 тис.грн.
При формуванні додатку до річного плану закупівель було з’ясовано, що за чотирма знаками Державного класифікатора-021-2015, ці коди додаються.
З огляду на викладене вище просимо надати консультацію щодо можливості укладання договору на охоронні послуги на 1 квартал 2018 року з подальшим проведенням процедури після отримання постійного кошторису видатків на 2018 рік, або порекомендувати інші дії.
Примітка: Замовник є державною установою але не утримується за рахунок коштів бюджету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
10.01.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно ч. 3 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі у тому числі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги надаються фінансовими установами (юридичними особами, що надають одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, зокрема, банками, небанківськими фінансовими установами тощо), а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Визначення терміну фінансової послуги наведено у пп. 5) п. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до якого фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Перелік фінансових послуг наведений у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та є виключним.
Зокрема, згідно п. п. 8), 14) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими, у тому числі, вважаються такі послуги як: випуск платіжних документів, платіжних карток (електронних платіжних засобів), дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків, а також переказ коштів, банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».
До законодавчих актів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг також відноситься Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з урахуванням положень якого вбачається, що банківські фінансові установи за умови укладення відповідного договору з платіжною організацією платіжної системи також надають допоміжні фінансові послуги, що являють собою послуги технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (послуги еквайрингу).
Державна установа (Замовник) потребує у замовленні послуг банківської фінансової установи, що полягають у забезпеченні технологічного та інформаційного обслуговування Замовника і проведення розрахунків за операціями, які здійснені між Замовником і Споживачами з використанням електронних платіжних засобів (послуг еквайрингу).
Просимо надати відповідь на наступні запитання:
1) Чи підпадають послуги фінансових установ, а саме: переказ коштів, банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
2) Чи можна послуги еквайрингу, що надаються банківськими фінансовими установами, які полягають у забезпеченні технологічного та інформаційного обслуговування Замовника і проведення розрахунків за операціями, які здійснені між Замовником і Споживачами з використанням електронних платіжних засобів, віднести до послуг допоміжних до фінансових послуг, на які відповідно не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі»?
3) Які послуги відносяться до послуг допоміжних до фінансових послуг, на які відповідно не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 148/2017 та 154/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b204f6a5-b592-474b-bb3f-5e579ab4d7b3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=46232d8a-7a95-412f-b0d5-b183e6e866ae&lang=uk-UA
Крім того, повідомляємо, що питання закупівлі послуг фінансових установ розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
З огляду на викладене, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ саме щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг, визначених у цьому абзаці частини третьої статті 2 Закону. В інших випадках закупівля послуг фінансових установ здійснюється з дотриманням вимог Закону, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону.
|
|
|
10.01.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
За приписами ч.3 ст. 131-2 Конституції України (в редакції Закону N 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з пп. 11 п. 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (в редакції Закону N 1401) представництво в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01. 01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.
В цьому контексті хочу зазначити таке.
Фонд соціального страхування України, відповідно до п. 9 ч. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" може бути замовником, якщо вартість закупівлі послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, як це передбачено абз.1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Разом з цим, за абз.1 ч.4 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі–Закон №1105-XIV) кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. За п.2 ч. 2 ст. 11 Закону №1105-XIV кошти Фонду використовуються на, зокрема: фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду.
В процесі діяльності Фонду та його робочих органів можуть виникати судові спори, в яких необхідно здійснювати представництво Фонду соціального страхування України у Верховному Суді та судах касаційної інстанції, у судах апеляційної інстанції. Тобто, таке представництво можливе виключно адвокатами.
Разом з цим, Фонд соціального страхування України, очевидно, не може запланувати кількість судових спорів, кількість судових засідань у вказаних судах та кількість усіх процесуальних дій, які необхідно вчинити адвокатом за для забезпечення належно судового представництва Фонду.
Отже, питання, в контексті уповноваженого органу у сфері публічних закупівель:
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України проводити процедуру закупівлі послуг адвоката з надання правової допомоги по представництву Фонду у Верховному Суді та судах касаційної інстанції, у судах апеляційної інстанції, якщо такі послуги перевищуватимуть 200 тисяч гривень сумарно по декільком справам, що можуть розглядатись у судах?
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України планувати закупівлю таких послуг на весь 2018 рік за кожною окремою судовою справою чи за всіма наявними справами, що можуть розглядатись у суді?
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі", якщо вартість послуг адвоката по судовому представництву Фонду в кожній окремій справі(!) буде меншою ніж 200 тисяч гривень, а сумарна кількість судових справ та відповідна вартість послуг адвоката буде перевищувати 200 тисяч гривень?
- Чи може Фонд соціального страхування України укладати окремий договір про надання правової допомоги з одним і тим же адвокатом по представництву Фонду у судах в кожній окремій справі без застосування процедури встановленої Законом України "Про публічні закупівлі", якщо вартість послуг одного й того ж адвоката в кожній окремій справі буде менше ніж 200 тисяч гривень, а сумарна кількість договорів з один і тим же адвокатом у різних справах та вартість послуг адвоката перевищуватимете 200 тисяч гривень?
Завчасно вдячний за розширену відповідь фахівців!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Поряд з цим визначення поняття “послуги”, “роботи” та “товари” наведено відповідно в пунктах 17, 22 та 32 частини першої статті 1 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
09.01.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна укладати цивільно-правові угоди з фізичними особами (наприклад: на прибирання, охорону та обслуговування приміщень) без застосування Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Разом з тим, згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Так, цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
|
|
|
05.01.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підрядником (за згодою замовника) було виконано будівельні роботи, які не передбачено договором (укладений за результатами відкритих торгів). Було проведено коригування проекту, який містить додаткові (частково виконані) роботи, нові роботи та невиконаний залишок робіт (із збільшеними цінами). Замовник вважає що потрібно проводити нову процедуру відкритих торгів (за результатами коригування проекту) та виставляти на відкриті торги роботи, що також вже виконано. Замовник заявляє, що переможець торгів розрахується за виконані роботи. Чи є законими побажання замовника виставити на відкриті торги роботи, які включають вже частково виконані.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить відповідь на питання, зазначені у зверненні.
|