Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

В річному плані закупівель Департаменту культури умовно передбачено суму в розмірі 4 500 000грн за кодом 92310000-7 "Послуги зі створювання та інтерпретації мистецьких і літературних творів" на проведення святкових та мистецьких заході в місті згідно запланованих заходів на рік. Загальна річна сума по цьому коду передбачає проведення відкритих торгів, хоча бюджет кожного окремого культурного мистецького заходу різний (Є до 50 тис, до 200 тис, і більше 200 тис.). Яку процедуру закупівлі послуг застосовувати в такому випадку? Чи по кожному заходу оголошувати відкриті торги, чи вибір процедури закупівель визначати в кожному ипадку окремо, виходячи із суми бюджету, передбаченого на кожен окремий захід? Дякую

Відповідь

25.09.2020

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3596 / 3580

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад встановлені Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Підпунктом 2 частини 5 ст. 41 Закону визначено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, В листі № 3304-04/33869-06 від 14.08.2019 року Мінекономрозвитку зазначило, що для підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, в якості орієнтиру (індикативу), суб’єкти господарювання можуть використовувати інформацію з сайту ДП «Оператор ринку». На даний час на ринку електричної енергії спостерігається значне збільшення закупівельної вартості електричної енергії. Для підтвердження збільшення ціни Постачальник електричної енергії, шляхом звернення до уповноваженого органу, отримав відповідний експертний висновок, в якому зазначено, що відсоток коливання вартості електричної енергії становить 21%. Враховуючи вищевикладене, ТОВ «КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕК» просить надати роз’яснення, чи можуть Постачальник та Споживач, керуючись підпунктом 2 пункту 5 статті 41 Закону, підписати дві окремі додаткові угоди на збільшення ціни за одиницю товару (кожного разу максимум на 10%), використовуючи один експертний висновок в якому зазначено, що коливання ціни на електричну енергію становить 21%.

Відповідь

24.09.2020

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

2350 / 2385

Мінекономрозвитку затверджено наказ 15.04.2020 N 710 "Про затвердження Переліку формальних помилок". Просимо надати відповідь чи містить зазначений перелік формальних помилок опис та приклади формальних помилок? Чи потрібно замовнику додатково в тендерній документації описувати приклади формальних помилок чи достатньо просто зазначити перелік з Порядку?

Відповідь

24.09.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2416 / 2416

я є учасником закупівль. А саме на цей час я є переможцем у закупівлях UA-2020-08-14-007463-a , UA-2020-07-28-000072-b та інших. Загальною суммою більше 100 000грн. Однак за помилок у наказах таких як - Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України 17.01.2018 № 37/11 , не дотримання норм закону україни про публічні закупівлі, я не могу укласти договір . Так запит сістеми ППРОЗОРО або відповідь ДФС не відповідає вмимогам законодавства. Так відповідно ст 17 , пп13 закону України про закупівлі) Підставами відмови учаснику процедури закупівлі серед іншого має бути заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). А запит сістеми ПРОЗОРО грунтуєтся на наданному наказу де відсутне уточнення що до боргу стосовно обовїязкових платежів, або відповідна відповідь ДФС грунтуєтся на цьому наказі що не відповідає законодавству а саме Запит від прозоро такий : “надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі” А повинно бути: "надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, (обов'язкових платежів), контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі” Так це зазначаєтся у ст 17 пп13 закону України про публічні закупівлі. За відсутності уточнення, що маєтся на увазі, тільки заборгованість що до обов'язкових платежів та сборів. У додатках є справка відповідь від ДФС на запит сістеми Прозоро що не відповідає вимогам ст 17 закону україни, у справці зазначаєтся борг але не відомо що а борг з обовїязкових платежів або будь який інший. В мене ФОП Горбенко Б.П. Відсутня заборгованість що до обов'язкових платежів та зборів. Така невідповідність наказу , законодавству має дуже великі наслідки. А саме: звужує коло потенційних постачальників, які могли прийняти участь у закупівлях надати нижчу ціну та які не приймають мають участь або приймают та мають бути відхилені у з'вязку з з будь якою заборгованистю. ТОму , як найшвидше(негайно) потрібно виправити цю сітуацію. Обо надати відповідні інструкції до ДФС з уточненням стосовно надання інформації для сістеми ПРОЗОРО, про наявність боргу стосовно тільки ОБОВ'ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖіВ, тому що тільки такий борг має бути підставою для відмови учаснику відповідно до діючего законодавства. У додатках справка , яка надана ДФС до сістеми прозоро , але там вказан долг , який до обов'язкових платежів не має відношення.

Відповідь

24.09.2020

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3127 / 3172

Доброго дня! Просимо надати роз'яснення з приводу наступного. За результатами відкритих торгів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовником в кінці 2018 року було укладено договір про закупівлю зі строком дії до 31.12.20 (замовник не є розпорядником бюджетних коштів). Чи є правомірним продовження дії згаданого вище договору В КІНЦІ 2020 РОКУ із застосування норм частини шостої статті 41 Закону, а саме: дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, УКЛАДЕНОМУ В ПОПЕРЕДНЬОМУ РОЦІ, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 8 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

При цьому необхідно зазначити, що ця норма Закону розповсюджується на договори про закупівлю, укладені з дотриманням вимог Закону.

Крім того, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.

Своєю чергою, 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).

Разом з тим, оскільки правовим підґрунтям терміну “видатки” є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України, обмеження частини шостої статті 41 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов’язань замовника.

Отже, норма частини шостої статті 41 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

У разі якщо замовником застосовано частину шосту статті 41 Закону, складання та затвердження річного плану щодо закупівель здійснюється без урахування обсягів, за якими виникли зобов’язання у зв’язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку.

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2