|
|
15.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша компанія у листопаді 2019р. приймала участь у тендері “Запасні частини до розкривних комплексів ТК – ущільнення”, який проводив ФІЛІЯ "ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ ГІРНИЧО - МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА"ОБ'ЄДНАНА ГІРНИЧО- ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" на тендерному майданчику “ПРОЗОРО” за участь в якому наша компанія сплатила гроші. За результатами торгів наша компанія була визнана переможцем. Після чого з нами був укладений договір на поставку, який діяв 2 місяця з дати підписання. Але договір замовник так і не виконав, а у 2020р. закупив ці запчастини у іншого постачальника без проведення тендеру. Питання в тому, який орган має розглядати цю справу і куди треба подавати скаргу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
15.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Підкажіть будь ласка, чи не вбачається порушення закону, якщо в складі тендерної документації буде договір у такому вигляді?
Чи є в замовника обовязок додатково прописувати і договори, що є додатками?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Отже, проект договору складається замовником самостійно з дотриманням Цивільного та Господарського кодексів України, специфіки предмета закупівлі та принципів здійснення закупівлі, визначених в статті 5 Закону.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності рішень та дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
12.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Готую документацію для оголошення процедури відкритих торгів по страховим послугам.
Розроблюючи проєкт договору зіткнулась з таким питанням: невідємною частиною договору є додаток1 з вказанням конфіденційної інформації щодо застрахованих осіб. Підкажіть будь-ласка чи не буде порушенням не публікувати додаток 1 до договору, якщо він є невідємною частиною договору? Чи як варто діяти в данному випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Водночас відповідно до пункту 3 статті 180 Господарсько кодексу України (далі – ГК України) при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому відповідно до пункту 4 статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Ураховуючи викладене, оскільки проект договору складається замовником самостійно під час розроблення тендерної документації, такий проект має містити ті істотні умови договору, які потребують погодження сторонами.
|
|
|
11.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня колеги. Допоможіть, будь ласка вирішити проблему. Проведено ВТ на закупівлю риби. Прийняли найбільш вигідну пропозицію учасника, але так вийшло, що недогледіли, що в нього не вистачає всії документів. Після кваліфікації переможець сам довантажив документи, яких не вистачало, але ми не надіслали йому вимогу про усунення невідповідностей, як би мали зробити. Внаслідок вищевикладеного закупівлю пустили на моніторинг з вимогою наступного пояснення: "просимо надати інформацію чому Вами не розміщено у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в пропозиції учасника ........ та не розглянуто тендерну пропозицію з урахуванням виправлених або не виправлених невідповідностей, як це передбачено частиною дев’ятою статті 26 Закону. Пояснення необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту. При цьому до пояснень просимо долучити їх документальне підтвердження". Прошу, будь ласка, підкажіть як правильно вийти з даної ситуації і як правильно надати відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах 1562/2020, 2094/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b3c545b5-0563-4146-8b63-dbede9fc2d02&lang=uk-UA
|
|
|
10.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У с.17 (п.3 ч.1) Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено: 1. Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:
3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією."
Якщо при перевірці інформації по даному підпункту у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, міститься інформація, що особа, яка уповноважена учасником представляти його інтереси була засуджена у 2016 році за корупційне правопорушення, проте рішення суду було виконано, штраф сплачено. Чи повинен у такому разі замовник відхиляти такого учасника за невідповідність згідно п.3 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 191/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=31ea7d58-fbd1-4cee-9fdd-df4de1bcf941&lang=uk-UA
|