|
21.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі через систему електронних закупівель, Замовником передбачено вимогу, що для підтвердження кваліфікації Учасник повинен надати в електронному (сканованому) вигляді в складі своєї пропозиції копії документів в форматі «pdf» або «jpg» до закінчення терміну подання пропозиції згідно з переліком. Тобто вимагається надання сканованих копій із оригіналів паперових документів із обов’язковими реквізитами оригіналу документів, що викладені на паперовому носії, а саме: фізичним оригінальним підписом уповноваженої особи та оригінальної (мокрої) печатки.
На виконання цієї вимоги ми, як Учасник, надали усі документи, які вимагалися Замовником, саме в такому форматі.
Окрім цього у цьому ж розділі Оголошення, Замовник зазначив інформацію про те, що Учасник повинен не пізніше кінцевого строку подання пропозиції накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) або удосконалений електронний підпис (УЕП) учасника/повноваженої особи учасника (Замовник перевіряє електронний підпис учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки повинні відображатися прізвище, ім’я або ініціали особи, найменування та код ЄДРПОУ або ідентифікаційний код /реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника).
Дані дві вимоги діаметрально протилежні, оскільки на документи, що містять на паперових носіях такі реквізити, як оригінальні (фізичні) підпис уповноваженої особи та печатку, відповідно до діючого законодавства України, накладання кваліфікованого цифрового підпису не вимагається та є необов’язковим.
Електро́нний докуме́нт — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, а не даних викладених на папері, включаючи обов'язкові реквізити документа (електронний підпис та електронна печатка). Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Електронний підпис (кваліфікований електронний підпис) є обов'язковим реквізитом електронного документа, а не паперового документу, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується утворення електронного документа.
Чи є підставою для відхилення, якщо Учасник не наклав кваліфікований електронний підпис?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", зокрема у таблиці 2 "Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім цього, вимога до учасників щодо накладання електронного підпису (далі – КЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", на документи (матеріали та інформацію), що надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель, може зазначатися замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі відповідно до статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі", а також згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
|
|
18.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Наше управління протягом року запрошують на різні туристичні заходи, участь в яких оплачується управлінням. Один такий захід може коштувати 30-40 тис грн, а якщо їх буде декілька за рік, то сума точно перевищить 50 тис грн (заходи під одним кодом ДК). Підкажіть, будь ласка, чи є управління замовником послуг в такому разі і як бути з укладенням договорів? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
17.02.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Код ДК 021:2015 — 72260000-5 "Послуги, пов’язані з програмним забезпеченням"
Після моніторингу ринку виявлено, що необхідний для роботи установи програмний продукт перевищує межу 50 тис.грн.
Свідоцтво про реєстрацію авторського права відсутнє. Але розробник повідомляє, що воно не обов"язкове. відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" статті 11. Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства пункта 2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
То чи підпадатиме ця закупівля під частину 2 пункту 7 статті 7 Закону: здійснюється без застосування спрощеної закупівлі в зв’язку із необхідністю захисту прав інтелектуальної власності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, у тому числі, пов'язаних з необхідність захисту прав інтелектуальної власності, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство економіки України (далі – Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами, далі - Положення), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема інтелектуальної власності.
Тому, з питань захисту прав інтелектуальної власності слід звертатися до Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Детальна інформація розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність" за покликанням:
http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti
|
|
17.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Проясніть, будь ласка, питання щодо публікації (оприлюднення) на сайті (майданчиках) Прозоро Договорів про відшкодування вартості реабілітаційних послуг для дитини з інвалідностю (далі -Договір)...
Відповідно Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою КМУ від 27 березня 2019 року № 309 ( зі змінами ) маємо укладати договори та направляти на реабілітацію діток з інвалідністю.
Враховуючи вищевикладене, цікавить - чи доцільно Договір відносити саме до ЗАКУПІВЕЛЬ, оскільки метою Закону України «Про Публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, а закупівля - це є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Просимо обгрунтувати чи підпадає під дію Закону України «Про Публічні закупівлі» відшкодування вартості реабілітаційних послуг, якщо в розумінні договору відшкодування розглядається не в якості оплати за надані послуги, а в якості компенсаційної виплати.
Дякуємо...
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
17.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ДП "Старобільське ЛМГ" не є замовником в розумінні нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" Одночасно, абзацом 3 п,1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що Державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Згідно нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі " ці межи встановлено чавтиною першою ст.3 Закону, а не частиною першою ст.2 Закону, як це зазначено в ст75 Господарського кодексу України. Згідно ч.1 ст 3 Закону "Про публічні закупівлі" ці межи дорівнюють
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень;
3) до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частин другої, третьої і сьомої цієї статті.
Просимо надати роз'яснення щодо вартістних меж на які є посилання в ст.75 Господарського кодексу України щодо конкретних цифр, якими слід керуватися при виконанні вимог ст.75 Господарського кодексу України у випадку якщо підприємство не є замовником в розумінні нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі". Дякую. С повагою, Попов Ігор.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання розглянуто в запиті 794/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=86593fcd-e021-4e50-9095-040543132e13&lang=uk-UA
|