|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. На підприємстві створено сектор з тендернех процедур для участі в закупівлях в якості Учасника. Даний сектор готує повний пакет документів для прийняття участі в закупівлях. Всі довідки, листи, пояснення готуються за підписом директора підприємства, всі копії документів також завіряються підписом директора підприємства та відповдіно потім скануються для розміщення в системі. Чи може начальник вказаного сектору після підписання директором всього пакету документів та його відсканування і розміщення в системі накласти свій кваліфікований підпис (ЕЦП) на розміщені документи (адже фактично вони вже створенні на папері переведені в цифрову форму, а не створюються окремими електронним документом)? Якщо таке можливо, то яким документом це можна оформити: наказом, дорученням, записом в посадовій інстркуції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запитах № 671/2020 та 1691/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 6 частини першої статті 17 Закону, тендерна пропозиція підписується службовою (посадовою) особою учасника процедури закупівлі.
Водночас відповідно до частини третьої статті 62 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Статтею 65 ГКУ визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Поряд з цим, питання представництва регулюється Главою 17 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Так, відповідно до статті 237 представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частина третя статті 237 ЦКУ).
Таким чином, у разі якщо підприємство є учасником процедури закупівлі, така особа має під час подання та підпису тендерної пропозиції дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства.
|
|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може Замовник, як виняток застосувати переговорну процедуру для закупівлі послуг їдалень на додаткові кошти іншої субвенції для збільшення вартості харчування одного учня, що надійшли в середині бюджетного року, обгрунтовуючи застосування переговорної процедури абз. 3 п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (відсутність конкуренції) або п. 5 ч. 1 ст. 40 (додаткові послуги в того самого постачальника) адже приміщення їдальні одне і його за умовами попередньої закупівлі на навчальний рік займає підприємець?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 1044/2020, 843/2020, 1308/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=87326ae2-e16d-4db1-a071-a33931470b5c&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=254944c0-d454-4cfd-9228-b1fce0fbb05e&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=084f7c86-7c51-4c66-9632-c03ea3d70a0e&lang=uk-UA
Разом з тим відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
27.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Як підтверджувати Замовнику перевірку Учасника згідно ст.17, якщо з 07.08-16.08 доступ до ресурсів мінюсту буде відключено у звязку з зміною ПЗ, а у Замовника як раз буде проходить розгляд цінових пропозицій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини десятої статті 29 Закону строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, замовник самостійно приймає відповідні рішення, необхідні для реалізації своїх функцій, дотримуючись принципів закупівель та мети Закону.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема з питань банкрутства та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до Мін’юсту.
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель, до об’єднання
учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб -
нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Просимо надати роз’яснення у наступній ситуації. Є кілька ТОВ які самостійно приймають участь у тендерах через ПРОЗОРО але вони хочуть об’єднатись щоб їхні інтереси представляв один учасник, тобто подавав документи для участі в тендерах . Ми не дуже розуміємо що це за об’єднання учасників?? Господарський кодекс в статтях 118-127 не розкриває це поняття.
Яка на вашу думку це має бути форма об’єднання ? Вони хочуть об’єднатись на партнерських засадах без поглинання один одного але для досягнення комерційного результату. Це має бути нова ТОВ яка їх об’єднає чи ні? Які види підприємств та організацій можуть входити в таке об’єднання? Бо серед партнерів та охочих об’єднатись є приватні, державні та комунальні підприємства. Серед них є виробники, надавачі різних послуг та ін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення з такого питання:
Чи зобов'язаний Замовник, на виконання вимог пункту 9 частини першої статті 17 Закону 922-VIII та пункту 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV відхилити тендерну пропозицію учасника – юридичної особи, якщо у ЄДР інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” надана не в повному обсязі (наприклад, відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника), а можливість її доповнити - відсутня? (більш детально питання викладене в додатковому матеріалі)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06, який містить інформацію щодо відхилення тендерної пропозиції.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Поряд з цим, в листі Міністерства юстиції України від 23.04.2020 № 3887/8.4.4/32-20 за посиланням:
https://minjust.gov.ua/files/general/2020/04/24/20200424115843-80.pdf міститься інформація щодо подання документів для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та дати, з якої у юридичної особи виникає обов’язок подавати держаному реєстратору документи для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до Мін’юсту.
|