|
|
12.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Відповідно до частини дев’ятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Враховуюче зазначене, у випадку виправлення помилок учасником протягом 24 годин, чи має право учасник до завантажити новий документ котрий вимагався тендерною документацією та не був наданий у складі тендерної пропозиції при її поданні? Чи він має право виключно виправляти інформацію в тих документах котрі вже подані у складі тендерної пропозиції? Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 800/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
|
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги!
Після аукціону учасник з АНЦ - не дав обгрунтування - зрозуміло, що замовник відхиляє такого учасника на підставі абз.7 п.1 ч.1 ст.31 - якщо учасник не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону.
А якщо надав неналежне обгрунтування на підставі чого відхиляємо, якщо замовника таке обгрунтування не влаштовує? Яку саме підставу застосувати, якщо ст.31 містить вичерпний перелік для відхилення та не передбачає можливість відхилити за неналежне обгрунтування.
Проте абз.2 п.14 ст.29 Закону містить норму - Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості.
Чи може замовник встановити у ТД, що неналежне обгрунтування також дорівнює підставі, що зазначена у абз.7 п.1 ч.1 ст.31 Закону, тобто обгрунтування не надано.
Заздалегідь дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Визначення поняття “аномально низька ціна тендерної пропозиції” (далі – аномально низька ціна) визначено в пункті частини першої статті 1 Закону.
Частиною чотирнадцятою статті 29 Закону визначено, що учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції.
Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію у разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного абзацом першим цієї частини.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 31 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в системі та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через систему.
Таким чином, замовник відповідно до вимог Закону може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник надав обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, однак замовник вважає таке обґрунтування неналежним, зазначивши в системі підстави такого відхилення з урахуванням наявного реалізованого в електронній системі закупівель функціоналу.
Водночас з питань технічної реалізації вимог законодавства в системі слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
22.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відповідно до п.10 статті 29 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі":
Строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів.
Запитання: Виходячи із вищевикладеного, розгляд пропозиції учасника спрощеної закупівлі може бути продовжений?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
21.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
В тендерній документації на закупівлю товару – основний словник національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" – «Фарби» 44810000-1 – Фарби (замовник: КП СЕЗ Авдіївської міської ради, ідентифікатор закупівлі - UA-2020-04-07-000708-a) в якості тендерного забезпечення визначено електрону страхову гарантію. В п. 2 тендерної документації "Забезпечення тендерної пропозиції" визначені вимоги до страхувальника, а саме:
Учасник повинен надати в складі своєї пропозиції копію свідоцтва про присвоєння Рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика гаранта не нижче uaAA, чинного на дату проведення аукціону, яке підтверджує рейтинг фінансової стійкості (надійності) страховиків, присвоєного уповноваженим НКЦПФР рейтинговим агентством. Замовник має право для перевірки рейтингу страхових компаній скористатися офіційними сайтами.
Учасник повинен в складі своєї пропозиції надати Лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), що підтверджує відсутність невиконаних заходів впливу щодо Страховика (Гаранта). Інформація щодо відсутності невиконаних заходів впливу має бути надана станом (на дату не раніше 01 лютого 2020 року).
Учасник в складі тендерної пропозиції повинен підтвердити відсутність тимчасових адміністрацій Страховика (Гаранта) документом, який виданий Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) за період з початку діяльності Нацкомфінпослуг. (на дату не раніше 01 лютого 2020 року).
Довідка (інформація) в довільній формі від Страховика (Гаранта), що станом на 31.12.2019 співвідношення суми основних засобів та грошових коштів страхової компанії до сформованих страхових резервів (за мінусом частки перестраховиків у страхових резервах) становить не менше 5 (із обов’язковим наданням розшифровки розрахованого показника).
Діяльність Страховика (Гаранта) на ринку страхування України має бути не менше 20 років. Дата реєстрації підтверджується випискою та/або витягом з ЄДР.
Але проаналізувавши ринок страхових компаній в Україні (біля 170 страхових компаній) нами було визначено, що вказаним умовам відповівдають десь біля 40. Натомість жодна з вказаних страхових компаній не може видати електронну страхову гарантію відповідно тим умовам, які вказані в документації замовника (наприклад у страховика є рейтинг стабільності uaAA та немає досвіду роботи на ринку страхових послуг не менше 20 років, і навпаки).
Питання: чи буде правомірним відхилення тендерної пропозиції учасника, якщо електронна страхова гарантія буде оформлена страховою компанією, яка буде відповідати не всім вимогам, вказаним в тендерній документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 352/2020 та 430/2020 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8d3b64f4-c984-48c6-bc33-05bc80103ea8&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c449519-f11f-45c4-b2f6-0cec6aaea705&lang=uk-UA
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
08.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник зазначив у тендерної документації: «учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції – копії сертифікатів якості, відповідності, декларацій виробника, ТОЩО (по кожній товарній позиції), а також встановив, що в разі відсутності будь-якого документу (або пояснення довільної форми щодо його відсутності із посиланням на законодавчі акти) учасник буде відхилений, як такий, що не відповідає умовам, визначених тендерною документацією. Замовник не перелічив документи використовуючи сполучник «АБО», який би надав право вибору. Однак Переможцем визнано Учасника, який надав тільки деякі документи з перелічених Замовником. Замовник аргументував це наступним «Вираз «тощо» означає будь-який документ із перелічених». Якщо звернутися до словника - ТОЩО (уживається в кінці переліку чого-небудь як вказівка на його неповноту, на можливість його продовження; і таке інше) та АБО ( уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один) не тотожні поняття. Чи правомірні дії Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 352/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8d3b64f4-c984-48c6-bc33-05bc80103ea8&lang=uk-UA
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|