|
25.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи зобов'язане господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі, яке не є замовником відповідно до ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", затверджувати внутрішнє положення про порядок проведення закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). З огляду на зазначене, Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. При цьому відповідно до пункту 1.2. Примірного положення уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Ураховуючи, що положення є примірним та має рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення про уповноважених осіб. Отже, організація та проведення закупівель уповноваженою особою замовника згідно з Законом та Особливостями здійснюється на підставі розпорядчого рішення або укладеного трудового договору (контракту) та відповідно до Положення про уповноважену особу. При цьому визначення необхідності затверджувати внутрішнє положення про порядок проведення закупівель у суб'єктів, які не є замовниками у розумінні Закону, не є предметом регулювання цього Закону.
|
|
17.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день, ДУ «Професійні закупівлі» відхиляє заявку постачальника до е-каталогу. Куди можна оскаржити таку відмову? Відхилення мотивоване тим, що постачальник не доводить досвід роботи з аналогічним товаром, хоча всі необхідні документи були наданні.
Звертались в Антимонопольний комітет, відправили до Вас. Дуже чекаємо на відповідь. З повагою, Анастасія Мудрик.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надана Вам листом Мінекономіки від 30.10.2023 № 3321-04/58450-09, що додається.
|
|
13.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно яких пунктів постанови 1275 від 11.11.2022(зі змінами) можна вносити зміни в істотні умови договору ( а саме закрити договір зменшивши загальну кількість і суму договору або продовжити термін поставки товару), якщо договір на закупівлю продуктів харчування був укладений до внесення останніх змін БЕЗ використання електронної системи закупівель.
Підпунктом 4 пункту 3 Особливостей ПКМУ №1275 визначено, що оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. ПИТАННЯ:
1) якими пунктами керуватись, якщо необхідно закрити договір при цьому зменшивши суму договору, відповідно і кількість на закупівлю продуктів харчування (далі-товар)?
2)якими пунктами кекуватись, щоб продовжити строк поставки товару (строк дії договору до 31.12.2023)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач! Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Слід зазначити, що до Постанови № 1275 вносились зміни, а саме зміни, що були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 р. № 465 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275” (далі – Постанова № 465) та останні зміни затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2022 р. № 736 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275”та визнано такими, що втратили чинність, деякі постанови Кабінету Міністрів України” (далі – Постанова № 736). При цьому частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим до виконання. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України. В свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з тим, відповідно до Рішення Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативноправовому акті. Також відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови № 736 оборонні закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку та на умовах, що діяли до набрання чинності цією постановою. З огляду на викладене, та на ті обставини, що постанови Постанови № 736 та № 465 не мали зворотної дії в часі, договори укладені до набрання ними чинності виконуються згідно умов на яких вони були укладені. Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Особливостей редакції Постанови № 736, істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”. Звертаємо увагу, що до набрання чинності Постанови № 736, порядок укладання та виконання державних договорів (контрактів) регулювався також положеннями постанови від 20 березня 2022 р. № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану”. Отже, відповідаючи на підняте питання повідомляємо, що державним замовникам при внесенні змін до істотних умов договорів необхідно дотримуватися порядку вищезазначених постанов та законодавства в цілому та брати до уваги періоди в яких укладалися відповідні державні контракти (договори). Принагідно зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер
|
|
12.10.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було проведено відкриті торги №UA-2021-08-06-005602-a
Виникли питання щодо виконання укладеного тендерного договору, а саме в частині інтелектуальної власності (авторські права) на проєктну документацію, - п. 5.7 укладеного тендерного договору
Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області (далі -– Замовник), уклав з фізичною особою-підприємцем (далі – Автор проєкту) господарський договір (далі - договір №1) про виготовлення проєктної документації на будівництво об’єкту.
Договір №1 Автором проєкту виконано та Замовнику надано проєкту документацію (далі – результат робіт).
По умовам договору №1, Автор проєкту автоматично (примітка: без жодних документів, актів тощо) передає (відчужує) Замовнику всі виключні майнові права інтелектуальної власності (авторські права) на результат робіт.
Жодних інших умов стосовно інтелектуальної власності (авторські права) на результат робіт у договорі №1 не вказано.
Після виконання договору №1, у Замовника виникла необхідність у редагуванні проєктної документації, - результатів робіт.
Просимо надати роз’яснення на наступні питання:
1. чи відбулась автоматична передача всіх виключних майнових права інтелектуальної власності (авторські права) на результат робіт, або потрібно було між вищенаведеними сторонами укладати додатковий договір про передачу цих прав?
2. чи зобов’язаний Замовник у разі потреби редагування, з Автором проєкту узгоджувати редагування проєктної документації, - результатів робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання щодо набуття права інтелектуальної власності не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства: Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань щодо необхідності внесення змін до проекту кошторисної документації пропонуємо звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
11.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь ласка відбувається об`єднання двох закладів шляхом злиття, буде створюватись нова юридична установа. Підскажіть, що робити з договорами, які діють на момент злиття, розривати, робити додаткову угоду на правонаступництво, як правильно? Коди дк в новій установі будуть з нуля рахуватися чи підбиватися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1259/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваеного органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b6a6e75-673e-4117-95ee-51981fd9211d&lang=uk-UA
|