Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Консультації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
04.06.2021 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
458 / 506
Доброго дня. Виникло питання закупівлі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі. Це частина будівлі. Справа в тому, що у 2018 році вже була закупівля робіт на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі, яку ми орендували і, яку нам у майбутньому мали передати у властність. Тоді загальна площа була 6000 м3. Сума закупівлі на той момент була 1,5 млн. грн. В цьому році нам передали на баланс цю частину будівлі у властність, але площею 9000 м3. Виникає необхідність закупівлі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі на додаткову площу 3000 м3. Також при закуплі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі на ці 3000 м3 потрібно вже врахувати проектно-кошторисну документацію на 6000 м3, яку ми закупали в 2018 році. Також необхідно провести коригування и перерахунок існуючої документації на актуальні ціни. Орієнтовна сума нової закупівлі 3,6 млн. грн. Як в даному випадку нам необхідно провести закупівлі, та як правильно написати технічні вимоги до предмета закупівлі (робіт) та вимоги до виконавцев. Також прикріплюю частину попередного договору у частині авторського права. Чи можемо ми використовувати вже наявну проектно-кошторисну документацію, адже попередній виконавець говорить, що авторські права належать їм, а не нам.
Відповідь
26.05.2021 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
877 / 1025
Відповідно ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04.06.2014 р. № 163, проектування це роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації на будівництво, які в себе, зокрема, включають передпроектні роботи, проектні роботи з відповідними стадіями проектування (техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), ескізний проект (ЕП), проект (П), робочий проект (РП), робоча документація (Р). Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. № 687-XIV: - проект - це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам. - архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер'єру об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі. За Рекомендаціями щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури, розміщеними на сайті Мінекономіки за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b2fa2348-98d5-4ba5-8c6e-7963432eaff7&title=RekomendatsiiSchodoZabezpechenniaPravomirnostiStvorenniaTaVikoristanniaTvorivArkhitekturi, твір архітектури – це твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо). Особисті немайнові права авторів врегульовано ст. 31 Закону про архітектурну діяльність, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. № 435-IV та Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. № 3792-XII. Відповідно до абзю. 1 роз 3 Рекомендацій щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури закон передбачає охорону творів архітектури, виражених як проекти, документація, а також як побудований об’єкт архітектурної діяльності. За таких обставин чи можливе застосування п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону № 922 для придбання замовником робіт з коригування проекту, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за порогову вартість, без застосування порядку проведення спрощених закупівель у разі необхідності захисту прав інтелектуальної власності, або п. 2 ч. 2 ст. 40 цього Закону, у разі якщо вартість перевищує порогову суму?
Відповідь
21.05.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
549 / 624
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» Державну установу «Професійні закупівлі» визначено централізованою закупівельною організацією, яка проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами за рахунок коштів державного бюджету з 01.01.2021 в інтересах Держрибагентства в якості замовника. Сумський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагентства, не є юридичною особою, однак має власний код ЄДРПОУ та самостійно проводить в порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі», процедури закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідні для виконання завдань та функцій, покладених на нього відповідним Положенням. Листом від 23.03.2021 № 2-11.3-16/1627-21 Держрибагентство довело до відома територіальні органи Держрибагентства, в т.ч. й Сумський рибоохоронний патруля, про необхідність дотримання територіальними органами у своїй діяльності вимог вищевказаного розпорядження Кабінету Міністрів України. Враховуючи викладене, з метою належної організації відповідної процедури у межах чинного законодавства, Сумський рибоохоронний патруль звернувся до Державної установи «Професійні закупівлі» щодо надання роз`яснення відносно поширення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» на правовідносини щодо здійснення публічних закупівель територіальними органами Держрибагентства або порядку проведення таких процедур для вказаних органів. Листом від 08.04.2021 № 64 (додається) Державна установа «Професійні закупівлі» порадила звернутися за відповідними роз`ясненнями та уточненнями до уповноваженого органу, який формує політику у сфері публічних закупівель з огляду на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1216 «Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій» вказана установа не є ініціатором визначення замовників, для яких проведення закупівель через цзо є обов`язковим. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства відповідно до чинного законодавства є уповноваженим органом, який формує політику у сфері публічних закупівель. Враховуючи вищевикладене, просимо надати письмове роз`яснення відносно поширення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» на правовідносини щодо здійснення публічних закупівель територіальними органами Держрибагентства.
Відповідь
14.05.2021 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
634 / 694
По результатах проведення всіх первинних процедур закупівель згідно річного плану (зокрема продуктів харчування) є загальна економія кошторисних асигнувань. Чи можливо (взагалі) за її рахунок спланувати закупівлі тих самих продуктів харчування та додаткових ІНШИХ продуктів харчування (за кодом ДК), які запланувати в первинному річному плані не було можливості (не вистачало кошторисних асигнувань)?
Відповідь
05.05.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
425 / 422
Під час участі у процедурах закупівель учасники зазвичай повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником. Зокрема тендерна пропозиція учасника в більшості випадків повинна включати розрахунок ціни тендерної пропозиції, виконаний відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013р. № 293, а також Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень. В свою чергу, відповідно до пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що загальновиробничі витрати (далі – ЗВВ) та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів) Відповідно до ДСТУ Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих витрат та прибутку у вартості будівництва», а саме п 4.3, визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об'єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об'єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Оскільки замовниками публічних закупівель є здебільшого бюджетні організації, з метою економії бюджетних коштів та уникнення можливих звинувачень в завищенні вартості тендерних пропозицій, учасники публічних закупівель зазвичай розраховують ЗВВ за усередненими показниками згідно Додатку Б ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунково – аналітичним методом показників ЗВВ, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника. При цьому часто учасники застосовують понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат І та ІІІ блоків. Слід зауважити, що і ряд замовників і працівників контролюючих фіскальних органів вимагає застосування цих коефіцієнтів. Такі понижувальні коефіцієнти були регламентовані ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив свою чинність. Застосування вищезазначених коефіцієнтів прямо впливає на розмір договірної ціни, а відтак договірна ціна учасника штучно занижена. Підрядний спосіб виконання робіт не передбачає використання будь-яких понижуючих коефіцієнтів до усереднених показників, оскільки це не регламентовано діючими стандартами України. Таким чином, з одного боку застосування понижувальних коефіцієнтів при формуванні ціни тендерної пропозиції учасників не регламентовані нормативними документами ДБН, суперечать вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, вимогам ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, а також вимогам Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень; з іншого боку – вимога щодо застосування таких понижувальних коефіцієнтів є часто імперативом зі сторони замовників та загальновживаною практикою учасників в спробі максимально понизити ціну пропозиції в конкурентному середовищі. Просимо роз’яснити, чи можуть учасники публічних закупівель при розрахунку ЗВВ та адмінвитрат в договірній ціні під час підготовки тендерної пропозиції використовувати понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2