|
18.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство «Дачненський сількомунгосп» (ЕДРПОУ 32353038) відносило себе до наступної категорії замовників: Державне або комунальне підприємство, яке не належить до замовників. Плануємо закупити причеп (очікувана вартість 300 тис. грн.) за бюджетні кошти, які виділені сільською радою, що є Засновником підприємства. При створенні строки плану немає типу процедури: відкриті торги з особливостями. Звернулись за поясненням на площадку ДЗО та отримали відповідь, що нами невірно визначено категорію замовника відповідно до Закону. Питання: до якої категорії замовників ми відносимся, якщо проводиться закупівля на суму 300 тис. грн. за бюджетні кошти, виділені сільською радою (Засновником підприємства)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: http://https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0Згідно статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: 1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад; 2) Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування); 3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
|
|
08.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може комунальне підприємство житлово-комунального господарства закупити електричну енергію для забезпечення обєктів водопостачання та водовідведення міста (обєкти критичної інфраструктури (ЗУ "Про критичну інфраструктуру)) шляхом закупівлі без використання електронної системи згідно ч.13 п.12 постанови КМ України №1178 від 12.10.2022р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, відповідно до статті 9 Закону з метою надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua у підрубриці “Узагальнені відповіді” рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” розміщено лист від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, що додається, яким поінформовано суб'єктів сфери публічних закупівель щодо основних змін, які відбулися в законодавстві. Водночас 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП “Прозорро” проведено вебінар, що доступний за посиланням: https://cutt.ly/BNAmL27 або у Youtube: https://bit.ly/1178_webinar, в якому розглянуто тему: “Нові особливості закупівель на час воєнного стану”. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі - постанова № 1178, Особливості) встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до договорів. Своєю чергою, правові та організаційні засади створення та функціонування національної системи захисту критичної інфраструктури, що є складовою законодавства у сфері національної безпеки, визначає Закон України “Про критичну інфраструктуру”. Статтею 8 цього Закону встановлено, що віднесення об’єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 9 Закону України “Про критичну інфраструктуру” для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури. Перелік секторів критичної інфраструктури та суб’єктів, відповідальних за формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах національної системи захисту критичної інфраструктури визначено постановою Кабінетом Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 “Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури”. Відповідно до цієї постанови Уповноваженим органом державної влади, відповідальним за підсектор комунальних послуг сектору системи життєзабезпечення за типами основної послуги - постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, поводження з побутовими відходами, є Мінрегіон. Відповідно до підпункту 12 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури. При цьому будь-які рішення приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
24.10.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальним підприємством «Централізована закупівельна організація» Дніпровської міської ради (далі – КП «ЦЗО» ДМР, Замовник) було проведено агреговану закупівлю за процедурою відкриті торги: Канцелярські товари (ДК 021:2015 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне), ID UA-2022-08-04-006857-a, для замовників-ініціаторів Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради та Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради.
Замовником при оголошенні закупівлі Канцелярські товари (ДК 021:2015 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне) (ID: UA-2022-08-04-006857-a) були заповненні електронні поля «Умови оплати»:
1. «Подія» – Поставка товару; «Опис» – Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради; «Тип оплати» - Післяоплата; «Період, (днів)» - 60; «Тип днів» - календарні; «Розмір оплати, (%)» - 93.
2. «Подія» – Поставка товару; «Опис» – Департамент соціальної політики Дніпровської міської ради; «Тип оплати» - Післяоплата; «Період, (днів)» - 15; «Тип днів» - Робочі; «Розмір оплати, (%)» - 7.
Розміри оплати 93% та 7%, при оголошенні закупівлі, визначались у пропорційному відношенні очікуваної вартості закупівлі кожного замовника-ініціатора (очікувана вартість Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради – 452 950,00 грн та очікувана вартість Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради – 34 000,00 грн) до загальної суми очікуваної вартості 486 950,00 грн в залежності від типу оплати, періодів та типу днів.
За результатами закупівлі Департаментом соціальної політики Дніпровської міської ради укладено договір від 30.09.2022 №369 на суму 33 940,50 гривень.
Казначейською службою України на адресу Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради було надано попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства щодо реєстрації зобов’язань, а саме: при здійсненні перевірки встановлено, звіт про проведення процедури закупівлі UA-2022-08-04-006857-a від 30.09.2022, договір від 30.09.2022 №369 на суму 33 940,50 грн, додаткова угода від 30.09.2022 №1 на суму 0,00 грн надані з недотриманням вимог щодо оформлення поданих документів в частині невідповідності встановленим вимогам умов оплати, зазначених у звіті про проведення процедури закупівлі (розділ «Умови оплати», «Тип оплати» - післяоплата, «Розмір оплати, %» - 7%, п.4.1. договору).
КП «ЦЗО» ДМР, просить Вас надати роз’яснення з питання правильності визначення відсотку розміру оплати вартості предмету закупівлі у разі проведення агрегованої закупівлі для декількох замовників-ініціаторів та внесення відповідної інформації в електронні поля в електронній системі закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі – постанова КМУ № 1216, Особливості). Виходячи з положень Закону та постанови КМУ № 1216, централізована закупівельна організація (далі – ЦЗО) як замовник, зокрема: організовує і проводить тендери в інтересах замовників відповідно до Закону; набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені Законом; несе відповідальність згідно із законами України. Згідно статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію, зокрема умови оплати. Водночас згідно статті 19 Закону звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся. Крім цього, оскільки згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінвми), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів, з питання правомірності дій казначейської служби пропонуємо звернутися до центрального органу виконавчої влади. У свою чергу, оскільки наказом Мінекономіки від 07.04.2020 №648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”), з питань технічної реалізації та можливостей заповнення електронних полів в електронній системі закупівель пропонуємо додатково звернутись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
21.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальним підприємством було проведено закупівлю послуг з поточного ремонту. За проведеною закупівлею було укладено договір на постачання послуг з поточного ремонту до 24.02.2022 року (до введення воєнного стану). Зазначений договір був виконаний та сплачений у повному обсязі.
Згодом під час проведення аналізу укладених договорів підприємством було встановлено, що одним з декількох кінцевих бенефіціарів виконавця договору є громадянин Російської Федерації.
На підставі вищенаведеного, просимо надати відповідь на наступні питання:
- Які дії повинно зробити підприємство надалі, якщо зазначений договір виконаний та сплачений у повному обсязі?
- Чи повинно комунальне підприємство розірвати укладений за результатами тендеру договір?
- Які механізми розірвання договору, по якому сплачені кошти та виконані послуги поточного ремонту (яким чином підприємству повернути грошові кошти)?
- Яка передбачена відповідальність згідно чинного законодавства за проведену закупівлю, якщо кінцевим бенефіціаром виконавця договору є громадянин Російської Федерації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
24.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Дніпропетровської обласної ради" звертається до Вас з проханням надати розʼяснення стосовно оприлюднення звіту про закупівлю без використання електронної системи, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень.
Лист № 3323-04_50213-06 від 19.07.2022.pdf закріплює, що така закупівля згідно постанови No 169 не потребує оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю. Однак, наше підприємство фінансується за рахунок коштів НСЗУ та здійснює оплату за договорами через КБ АТ "Приватбанк", який в свою чергу, наполягає на обовʼязковому зазначенню індентифікатору закупівлі в платіжному доручені.
Чи не є порушенням Постанови №169 публікація закупівлі, вартість якої не перевищує 50 тисяч гривень, у звʼязку з неможливістю оплати без індефікатора закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
При цьому зазначаємо, що повноваження банків під час оплати за договорами про закупівлю перевіряти наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель, встановлене частиною третьою статті 7 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII “Про публічні закупівлі” (далі -- Закон), розповсюджується на договори про закупівлю, що укладені за результатом проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі з дотриманням вимог Закону. Водночас такі повноваження банків не передбачені для договорів, які укладені замовниками відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану”.
|