|
|
21.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня шановні колеги.
прошу надати профільну відповідь на наступне.
В ході опрацювання ринку майбутньої закупівлі до нас було направлено звернення виробника з арабської Республіки Єгипет, щодо встановленої в технічному завданні вимоги відповідно до п.6-1. Прикінцевого розділу Закону України "Про публічні закупівлі" (далі за текстом ЗУ). так як необхідний нам Читати далітовар підпадає під перелік категорії товарув визначених в п.п. 2, п.6-1 ЗУ. Потенційний учасник (виробник) питанє щодо можливості застосування виключення, яке зазначене в абз.2, п.п 4, п.6-1 ЗУ, а саме "Цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі", а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.", так як його держава підписала угоду "Торговельна угода між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет", що набрала чинності з 17.12.1993р., посилання на веб-сторінку - https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/818_003.
Нами проведено аналіз та жодним чином не знайдено підтвердження, що дана угода
ратифікована Верховною Радою України. Також дана угода не містить встановлених лімітів застосування, як це передбачено іншими міжнародними угодами, що підпадають під п.п.4, п.6-1 ЗУ.
Але для унеможливлення дискримінації прав учасника, звертаємось до вас для надання кваліфікованої відповіді в цьому питанні. Чи розповсюджується зазначене в абз.2 п.п4, п.6-1 виключення до "Торговельна угода між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет", якщо так, то з якої суми можливе її застосування.
дякую.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1019/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8457ea87-8a71-4deb-a221-007b17b8b2ea&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
06.03.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Яким документом (інформацією) повинен керуватися Замовник при визначенні очікуваної ціни на закупівлю товару (продуктів харчування)?
2. Механізм здійснення розрахунку, щодо внесення змін до договору про закупівлю (прямих договорів до 100 000,00 грн. та тендерних договорів більше 100 000,00 грн, та укладених договорів по підпункту 6 пункту 13 Особливостей) в частині Читати далізміни ціни за одиницю товару?
3. При визначенні очікуваної ціни на закупівлю товару (продуктів харчування), та при заключенні договору в результаті відкритих торгів при наявній специфікації, чи можна керуватися граничними цінами Головного управління статистики у Рівненській області?
4. Якщо при тендерній закупівлі, Учасник вийшов на торги з загальною сумою меншою від очікуваної, але одна із позицій по ціні за одиницю товару значно перевищує граничну ціну / ринкову ціну за одиницю товару, чи може Замовник вимагати внесення змін, щодо цієї позиці в бік зменшення та на підставі чого?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та у запиті № 652/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=10473c46-4dac-4434-8186-90d2f3cf33ff&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Подночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
31.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Абзац другий пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами (надалі Читати далі– «Постанова №1178») передбачає, що заборона здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг не поширюється на учасників закупівель, частки в статутному капіталі 10 і більше відсотків яких передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Водночас, пунктом 1 Постанови № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі – «Особливості закупівель»), пункт 47 яких містить перелік випадків, у яких замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі. Серед підстав для відмови зазначено:
11) учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».
Тобто, між положеннями підпункту 11 пункту 47 Особливостей закупівель та абзацу другого пункту 2 Постанови № 1178 є колізія – в Особливостях закупівель не передбачено винятків та можливості участі у публічних закупівлях для юридичних осіб, частки в статутному капіталі 10 і більше відсотків яких передані в управління АРМА (на відміну від положення абзацу другого пункту 2 Постанови № 1178).
Просимо Мінекономіки надати роз’яснення щодо того, яка норма права має застосовуватись для випадків участі у публічних закупівлях учасників, активи яких передані в управління АРМА – абзац другий пункту 2 Постанови № 1178 (у поточній редакції) чи підпункт 11 пункту 47 Особливостей закупівель?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі Мінекономіки від 16.08.2023 № 3323-04/42699-07, що додається.
|
|
|
16.04.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України, визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України істотними Читати даліє умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
В умовах тендерної документації зазначено зокрема: «..що істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів».
При цьому у додатку до тендерної документації міститься проект договору про закупівлю, у якому визначені: предмет закупівлі; кількість, асортимент та якість товару; умови поставки; здачі-прийому товару; сума договору та порядок розрахунків; відповідальність сторін; форс-мажорні обставини; порядок врегулювання спорів; строк та умови розірвання договору; інші умови, якими зокрема визначено, які умови договору вважаються істотними; реквізити сторін; специфікація.
Окрім цього, в тендерній документації зазначено: «Учасник, який подав тендерну пропозицію, вважається таким, що згодний з проєктом договору про закупівлю, викладеним у Додатку 3 до цієї тендерної документації, та буде дотримуватися умов своєї тендерної пропозиції протягом строку, встановленого в п. 4 Розділу 3 до цієї тендерної документації.»
Чи будуть зазначені вище умови тендерної документації щодо визначення істотних умов договору про закупівлю порушувати частину 1 статті 638 Цивільного кодексу України та чи порушують такі формулювання тендерної документації норми законодавства в сфері публічних закупівель?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
|
|
|
22.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Аналіз публічних закупівель, які проводяться останнім часом різними Замовника, вказує на те, що все частіше в тендерній документації встановлюється вимога щодо надання додаткових документів в складі тендерної пропозиції Учасниками, які надали цінову пропозиції в певному відсотковому відношенні до очікуваної вартості закупівлі. Наприклад, в тендерних документаціях Замовники передбачають, Читати даліщо у разі зниження Учасником ціни пропозиції на більше ніж певний відсоток від очікуваної вартості предмета закупівлі, Учасник повинен надати певні додаткові документи, які не передбачені для інших Учасників.
Тобто, в такому випадку Замовник створює різні умови для потенційних Учасників, в залежності від запропонованої ними ціни. При такій ситуації обов’язок надавати додаткові документи не виникає у Учасника, який надає більш високу цінову пропозицію. Таким чином, Замовники штучно обмежують Учасників в можливості запропонувати найбільш низькі цінові пропозиції, порушуючи тим самим основоположні принципи публічних закупівель.
Основне завдання призначення відкритих торгів – забезпечення придбання за бюджетні кошти товарів, робіт, послуг за найбільш низькою, економічно вигідною ціною. Встановлення Замовниками штучно певних цінових рамок призводить до укладання договорів публічної закупівлі за максимально високими цінами, наближеними до очікуваної вартості. Такий результат нівелює значення відкритих торгів для економії та раціонального використання бюджетних коштів та практично виключає можливість проведення конкурентного аукціону відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» основними принципами здійснення закупівель є:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія, ефективність та пропорційність;
- недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
При цьому Замовникам прямо заборонено встановлювати жодні дискримінаційні вимоги до учасників. В нашому випадку Замовники встановлюють вимогу щодо надання певних додаткових документів тільки по відношенню до певних Учасників, виходячи з їх цінової пропозиції.
Враховуючи норми чинного законодавства прошу пояснити, чи має право Замовник в тендерній документації щодо проведення відкритих торгів встановлювати вимогу щодо надання додаткових документів в складі тендерної пропозиції Учасниками, які надали цінову пропозиції в певному відсотковому відношенні до очікуваної вартості закупівлі.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
При цьому відповідно до пункту 37 Особливостей учасник процедури закупівлі, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою (у цьому пункті під терміном “аномально низька ціна тендерної пропозиції” розуміється ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, яка є меншою на 40 або більше відсотків середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників процедури закупівлі, та/або є меншою на 30 або більше відсотків наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції; аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота), повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції.
Згідно з пунктом 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного абзацом першим частини чотирнадцятої статті 29 Закону/абзацом дев’ятим пункту 37 цих особливостей.
Відповідно до пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі надав неналежне обґрунтування щодо ціни або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції, що є аномально низькою.
Поряд з цим, згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
|