Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
28.12.2023 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
1367 / 1486
Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» ТОВ «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» звертаємось Вас дати роз’яснення щодо вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі -Закон) встановлені в частині 3 статті 22, а саме: «Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.» Замовник, трактує цю вимогу Закону так – включаю все, що хочу, якщо це не заборонено законодавством України. Наприклад в закупівлі UA-2023-12-21-022071-a Замовник встановлює такі вимоги: Надати Сертифікат на Систему екологічного управління, що відповідає вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» виданого Учаснику, який повинен містити код ДКПП 33.13, та код ДКПП 33.14 (стосовно ремонтування електронного, оптичного й електричного устаткування). Надати Сертифікат на Систему управління якістю, що відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT) «Системи управлiння якiстю. Вимоги» виданого Учаснику, який повинен містити код ДКПП 33.13, та код ДКПП 33.14 (стосовно ремонтування електронного, оптичного й електричного устаткування). Сертифікат на Систему управління інформаційною безпекою, що відповідає вимогам ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022, IDT) «Інформаційна безпека, кібербезпека та захист конфіденційності. Системи керування інформаційною безпекою. Вимоги» виданого Учаснику, та чинного на кінцеву дату подання тендерних пропозицій Сертифікат на Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці, що відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» виданого Учаснику, та чинного на кінцеву дату подання тендерних пропозицій, Сертифікат AQAP, виданий органом з сертифікації, який чинний на дату подання тендерної пропозиції Сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» та ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT) «Системи управлiння якiстю. Вимоги», ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022, IDT) та ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування», Сертифікат AQAP не є обов’язковими для учасника, їх відсутність не забороняє учаснику займатись господарською діяльністю зокрема, продажам (постачанням) відеореєстраторів. Такі вимоги Замовника є втручанням в господарську діяльність Учасника та призводить до дискримінації учасника публічної закупівлі. Оскільки в цій статті Закону йдеться про вимоги, які повинен виконати учасник публічної закупівлі, на нашу думку Замовник в тендерній документації може лише розміщувати іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені для учасника, без якої він не може здійснювати свою діяльність як суб’єкт господарювання (юридична особа, фізична особа – підприємець, фізична особа), а саме наявність відповідних дозволів та ліцензій, або сертифікатів відповідності, які необхідно отримувати згідно з вимогами Технічних регламентів. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення, яку іншу інформацію може містити тендерна документація це вимоги для учасника закупівлі чи інформаційна складова тендерної документації для роз’яснення окремих вимог Замовника.
Відповідь
27.12.2023 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
1366 / 1099
Відповідно до пункту 6-1 розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 р. замовники здійснюють закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2024 році - 20 відсотків; у 2025 році - 25 відсотків. Відповідно до пункту 13 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861), учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю. Наразі плануємо проведення в 2024 р. закупівлі підіймачів каротажних самохідних (за кодом ДК 34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби), що підпадають під вимоги по локалізації. Орієнтовний строк виробництва даних підіймачів каротажних самохідних складає 525 календарних днів. Тобто, визначати переможця процедури закупівлі та укладати договір плануємо в 2024 р., а поставка товару буде вже в 2025 р. Прохання роз’яснити: 1) який ступінь локалізації замовник повинен передбачити в даному випадку в тендерній документації: 20 відсотків (2024 р.) або 25 відсотків (2025 р.)?; 2) під час поставки товару учасник/постачальник повинен надати, а замовник оприлюднити підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару зі ступенем локалізації 20 відсотків (2024 р.) або 25 відсотків (2025 р.)?
Відповідь
11.12.2023 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
1365 / 1332
Відповідно до абз. 14 п. 47 Особливостей, Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ, і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Разом з тим, в пп. 2 п. 45 Особливсотей зазначено, що Замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до ЗАСТОСУВАННЯ САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати їх застосування, з наданням документального підтвердження застосування до такого учасника санкції (рішення суду або факт добровільної сплати штрафу, або відшкодування збитків). Таким чином, два пукти Особливостей мають різні умови для застосування Замовником права на відхилення тендерної пропозиції, а саме: абз. 14 п. 47 – дострокове розірвання плюс штраф та/або відшкодування збитків, пп. 2 п. 45 - лише штраф та/або відшкодування збитків. У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення яким пунктом керуватися замовнику при настанні зазначених обставин, а саме учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником. У якому випадку Замовник має застосовувати своє право на відхилення - коли договір ДОСТРОКОВО РОЗІРВАННИЙ і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ чи коли просто ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ (без дострокового розірвання договору)? Просимо надати відповідь протягом трьох днів у зв’язку з терміновістю. Дякуємо!
Відповідь
09.01.2024 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
1363 / 1439
Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі -Закон), Міністерство економіки України є уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель. В останній час Україні склалася стала практика правоохоронних органів вбачати «сумніви щодо вартості закупленої» продукції придбаної по процедурі публічних закупівель. Майже за кожним випадком закупівлі за тендерною процедурою проводиться досудове розслідування під приводом «завищення вартості» закупівлі від ринкової вартості. Більш за все від цього страждає продавець, відносно якого проводять слідчі дії що перешкоджає веденню господарської діяльності. Будь-яке підприємство, що погодилось на участь в тендері та перемогло, має величезний потенційний ризик бути звинуваченим в «завищенні ринкової вартості». Правоохоронні органи жодним чином не враховують інші істотні умови: кон’юнктуру ринку, наявність банківської гарантії, розмір майнової відповідальності, гарантійні умови та інше. Конкурентна процедура закупівлі конкретного товару на конкретних істотних умовах, встановлює дійсну ринкову ціну, на відміну від експертного висновку, що має суб’єктивну теоретичну думку. Але результати ринкової процедури, що відбулась в реальних умовах ринку, без порушень законодавства, спростовуються висновком окремого експерта про іншу ринкову вартість, що є підставою для правоохоронних органів робити хибни висновки про «завищення вартості» та нанесення збитків, привласнення коштів, тощо. Це питання є загальним, дуже актуальним, прошу надати консультацію та відповіді на наступні питання, за можливості послідовно на кожне: - при проведенні процедури державних закупівель чи зобов’язаний замовник та/або учасники такої процедури, в будь-який спосіб визначати/встановлювати ринкову вартість товарів та послуг, що є предметом закупівель? - чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати/дорівнювати, бути менш ринковій вартості такого майна? - чи є підставою для скасування результатів торгів, не укладання договору чи будь-яких інших дій з боку учасника торгів та/або замовника у разі невідповідності, перевищення вартості товару визначеною результатами торгів над ринковою вартістю товару? - чи має будь-яке правове значення для результатів процедури державних закупівель, що проведені відповідно до вимог законодавства, ринкова вартість товару встановлена експертом? - чи може вважатись порушенням процедури державних закупівель, якщо ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти вище ринковій вартості такого майна визначеної експертом? - які дії повинні вчинити замовник та учасники процедури державних закупівель у разі встановлення факту перевищення вартості товару визначеною торгами, над ринковою вартістю встановленою експертом?
Відповідь
21.07.2023 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1363 / 1378
Доброго дня шановні колеги. прошу надати профільну відповідь на наступне. В ході опрацювання ринку майбутньої закупівлі до нас було направлено звернення виробника з арабської Республіки Єгипет, щодо встановленої в технічному завданні вимоги відповідно до п.6-1. Прикінцевого розділу Закону України "Про публічні закупівлі" (далі за текстом ЗУ). так як необхідний нам товар підпадає під перелік категорії товарув визначених в п.п. 2, п.6-1 ЗУ. Потенційний учасник (виробник) питанє щодо можливості застосування виключення, яке зазначене в абз.2, п.п 4, п.6-1 ЗУ, а саме "Цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі", а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.", так як його держава підписала угоду "Торговельна угода між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет", що набрала чинності з 17.12.1993р., посилання на веб-сторінку - https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/818_003. Нами проведено аналіз та жодним чином не знайдено підтвердження, що дана угода ратифікована Верховною Радою України. Також дана угода не містить встановлених лімітів застосування, як це передбачено іншими міжнародними угодами, що підпадають під п.п.4, п.6-1 ЗУ. Але для унеможливлення дискримінації прав учасника, звертаємось до вас для надання кваліфікованої відповіді в цьому питанні. Чи розповсюджується зазначене в абз.2 п.п4, п.6-1 виключення до "Торговельна угода між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет", якщо так, то з якої суми можливе її застосування. дякую.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2