Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п'ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв'язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до статті 37 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Водночас частиною четвертою статті 35 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі: непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв'язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі –це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій).

При цьому пункт 14 повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, форма якого затверджена Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, має містити посилання на документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі.

Ураховуючи викладене, замовник може обрати переговорну процедуру закупівлі, у разі наявності умов для застосування зазначеної процедури, передбачених частиною другою статті 35 Закону.

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі –це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Таким чином, зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій).

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Разом з тим відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.

Таким чином, замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі  якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

У свою чергу, тендерна документація повинна містити, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (пункт 2 частини другої статті 22 Закону).

Крім того, відповідно до частини третьої статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Натомість під час проведення переговорів згідно частини першої статті 35 Закону замовник вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 Закону. Водночас вимоги, передбачені статтею 17 Закону, не встановлюються при застосуванні переговорної процедури закупівлі, оскільки статтею 17 Закону указані підстави, у разі наявності яких замовник зобов’язаний або може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхиляє його тендерну пропозицію.

Таким чином, у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також кваліфікаційні та інші вимоги до учасника (за виключенням вимог, передбачених статтею 17 Закону) не відрізнятимуться від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону. У інших випадках підстави для застосування замовником переговорної процедури на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону відсутні.

Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою  Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 3 Закону, а саме таких як максимальна економія, недискримінація учасників, запобігання зловживанням.