|
|
27.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
12 квітня 2021 року ми звернулись за наданням роз’яснення стосовно застосування п.2 ч.6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме як потрібно трактувати термін «перепродаж третім особам». Чи включає в себе даний термін (підпадає під визначення) придбання продуктів харчування для подальшої переробки з метою перепродажу третім особам за звичайними цінами і на стандартних умовах, наприклад:
1) Купівля борошна, олії, дріжджів для випічки хлібобулочних виробів для продажу в їдальні працівникам за звичайними цінами.
2.) Придбання овочів для приготування блюд для продажу в їдальні працівникам за звичайними цінами.
3.) Придбання мінеральної води, соків для продажу в їдальні.
В отриманій відповіді Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України пропонується попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі та зазначено, що відповідь на питання міститься у запиті № 437/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=e97e2a7c-2118-4759-a8aa-c885f612b5c4, проте дане посилання містить роз’яснення стосовно дилерства.
Вказане роз’яснення не дає відповіді на питання, що нас цікавить, а саме питання перепродажу продуктів харчування за звичайними цінами і на стандартних умовах в їдальні підприємства працівникам, а не як дилери.
Повторно просимо надати роз’яснення стосовно застосування п.2 ч.6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме як потрібно трактувати термін «перепродаж третім особам».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, вичерпна відповідь на питання міститься у запиті 437/2021 за посиланням:
https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=e97e2a7c-2118-4759-a8aa-c885f612b5c4
При цьому повідомляємо, що до компетенції Міністерства не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель та віднесення випадків, зазначених у зверненнях заявників, до таких, на які не поширюється дія Закону "Про публічні закупівлі" у конкретних випадках.
|
|
|
26.04.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Повторно звертаюсь до Вас з проханням про внесення змін в наказ МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 11.06.2020 № 1082 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі»
Враховуючи, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Стаття 4. Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель
Частина 1, абзац другий: Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Відтак замовники на вимогу пункту 12 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок розміщення інформації) зобов’язані розміщувати в електронній системі закупівель інформацію про предмет закупівлі, назву предмету закупівлі, коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів, а також крім полів, визначених пунктом 12 Порядку, у випадках, зазначених у пункті 12, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:
міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу;
коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу; та ін.
Отже замовник зобов’язаний відповідну інформацію зазаначати в плані закупівель, адже оприлюднення плану закупівель передбачено нормами Закону, а це додаткове і безглузде навантаження на уповноважених осіб.
А щодо пункту 14 поряду, так там усе зрозуміло.
Це один з прикладів як замовники змшені оприлюднювати плани закупівель: UA-P-2020-07-28-001576-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься у запиті 520/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=615ef99d-49c4-4870-9943-919ae2de793f&lang=uk-UA
Разом з тим, висловлюємо вдячність за виявлену ініціативу щодо визначення проблемних питань під час здійснення закупівель.
Водночас Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті та розглянуто можливість їх врахування для вдосконалення роботи електронної системи закупівель.
|
|
|
26.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємством оголошено відкриті торги з публікацією англійською мовою, під час проведення закупівлі всі рішення Замовника оскаржені в АМКУ всіма учасниками, в т.ч. і відхилення Учасника за аномальну низьку ціну (7% від очікуваної вартості), в якій АМКУ став на сторону Учасника. Останнє рішення АМКУ виконано Замовником вже після спливу 90 днів (терміну дії пропозиції). Учасником завчасно (до терміну закінчення пропозиції ) зареєстровано (осільки система до виконання рішення АМКУ заблокована) лист безпосередньо в канцелярії Замовника про подовження терміну дії пропозиції ще на 90 днів. Враховуючи викладене, чи може вважатись лист Учасника про погодження подовження терміу дії пропозиції (без звернення Замовника за зазначеним погодженням) належною підставою для акцепту такої пропозиції, враховуючи, що спосіб продовження терміну дії пропозиції Законом не передбачений
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право: відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції; погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.
При цьому Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок), визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупіель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупіель.
Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
Отже, продовження строку дії тендерних пропозицій здійснюється у спосіб, передбачений Законом та Порядком, тобто на вимогу замовника та із застосуванням електронної системи закупівель.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
26.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Якщо сума конкретної закупівлі по товару складає 30 тис грн, але на рік передбачено за даним ДК 130 тис. грн - яким чином проводити дану закупівлю на 30 тис грн- шляхом запиту цін або шляхом закупівлі через кошик (у конкретного постачальника) ?
2. Закупівля складається з декількох позицій (наприклад, бензин (40 тис) та дизельне паливо (40 тис). Загальна сума закупівлі становить 80 тис. Враховуючи те, що провести запит цін на декілька позицій неможливо, яким чином проводити закупівлю : шляхом запиту цін або шляхом закупівлі через кошик (у конкретного постачальника) ?
*у разі якщо можна провести через кошик, там є можливість закупити декілька товарів одразу (у одного постачальника). таким чином закупівля через кошик буде на суму 80 тис грн. Чи не виникне запитань від контролюючих органів. (edited)
3. Чи потрібно робити звіт про виконання договору та оприлюднювати повідомлення про внесення змін у разі проведення закупівлі шляхом запиту цін пропозицій?
4. Чи розповсюджується ст.41 щодо причин внесення змін до договору на закупівлі шляхом запиту цін?
*У разі, якщо ні, то замовник може вносити зміни до договору по будь-яких причинах, навіть збільшення суми договору, збільшення обсягу товару і т.д.?
5. Чи можна укласти прямий договір з постачальником та оприлюднити звіт, у разі якщо закупівля шляхом запиту цін не відбулася 2 рази?
6. Чи може замовник в закупівлі шляхом запиту цін вказувати конкретну торговельну марку або виробника ? По аналогії зі спрощеними - там Закон дозволяє це робити.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на запит міститься у листі, що додається.
Крім цього, інформуємо, що Мінекономіки має намір підготувати узагальнену відповідь, яка буде розміщена на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, щодо застосування електронних каталогів з урахування запитань та пропозицій користувачів. У разі, якщо ця тема є актуальною для вас, то пропонуємо долучитися до голосування за посиланням https://cutt.ly/WbVGJLO. Докладніше про це на сторінці департаменту сфери публічних закупівель у Фейсбуці.
|
|
|
26.04.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до розпорядження КМУ від 25.09.2019 №846-р, а саме абзацу 3 пункту 3, в якому зазначено, що згідно з додатком 2 зазначена централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4 за рахунок коштів державного бюджету з 1 січня 2021 року. Відповідно до додатку 2 Держрибагентство України підпадає під вищевказану категорію замовників. Однак в даному розпорядження нічого не вказано про територіальні органи.
В своїх відповідях на аналогічні запитання Мінекономіки посилається на інформаційний лист 3304-04/6578-06 від 06.02.2020
https://www.me.gov.ua/Files/Download?Id=1750f7d9-21d8-46c9-bfc8-f83ef76c9023
Однак слід зазначити, що у цьому листі йдеться про територіальні органи центральних органів виконавчої влади, які утворені як юридичні особи.
Між тим, територіальні органи Держрибагентства діють у складі Держрибагентства як відокремлені структурні підрозділи та не мають статусу юридичної особи, але мають код ЄДРПОУ, власний кошторис та самостійно сплачують податки та збори.
На основі вищевикладеного просимо надати роз’яснення з приводу здійснення тендерних закупівель через ДУ "Професійні закупівлі" територіальними органами Держрибагентства з урахуванням особливостей їхнього статусу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим визначений додатком 1 та додатком 2 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846-р "Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією" (далі - Розпорядження КМУ).
Так, пунктом 3 Розпорядження КМУ встановлено, що для замовників, згідно з додатком 2 з 1 січня 2021 року централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4.
В свою чергу, виходячи зі змісту пункту 1 Розпорядження КМУ централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом.
При цьому інформація щодо здійснення закупівель відокремленими підрозділами міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
ttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458
Таким чином, проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами для відокремлених структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які не мають статусу юридичних осіб в обов’язковому порядку здійснюватиметься згідно Розпорядження КМУ, тобто через централізовану закупівельну організацію.
|