|
|
12.03.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п. 4.2.2 та 4.2.3. Наказу ДП "Зовнішторгвидав України" № 35 від 13.04.2016р. "Про порядок здійснення допорогових закупівель", оператор має право перевіряти достовірність інформації, наданої користувачем та припиняти доступ до особистого кабінету.
Станом на 05.03.2018р., я звернулась до ДП "Прозорро" та ТОВ "НВП "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (Смарттендер) з вимогою перевірити на достовірність поданих ПрАТ "АФ "Аналітик" документів для участі в допорогових закупівель та заблокувати його, оскільки ПрАТ "АФ "Аналітик" надає підроблені та недостовірні документи. Вимога мною була надіслана з підтверджуючими документами. Однак, ні ДП "Прозорро", ні ТОВ "НВП "Інформаційні технології" не надали аргументовану відповідь, посилаючись на те, що наказ № 35 від 13.04.2016р. ДП "Зовнішторгвидав України" їх не стосується. Прошу Вас надати розяснення кого саме стосується вищевказаний наказ (крім учасника і замовника) і для кого він написаний та хто має право перевіряти достовірність інформації поданої користувачами системи, а також чому оператор не може припинити доступ до особистого кабінету маючи на те всі підстави та докази. З повагою, Іванна Костракевич
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі –Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 22 Порядку функціонування системи, авторизація електронного майданчика передбачає укладення адміністратором електронної системи закупівель з оператором електронного майданчика договору про надання доступу до модуля електронного аукціону та бази даних, примірна форма якого затверджена наказом Мінекономрозвитку від 31.03.2016 N 571.
Таким чином, обов’язки операторів авторизованих електронних майданчиків визначені Законом, Порядком функціонування системи та договором про надання доступу до модуля електронного аукціону та бази даних, укладеним між оператором електронного майданчика та адміністратором електронної системи закупівель.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.
Поряд з цим, виходячи зі змісту статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України) підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 358 КК України використання завідомо підробленого документа - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
З огляду на викладене та виходячи з норм частини другої статті 19 Конституції України, факт підроблення документів може бути встановлено правоохоронними органами відповідно до визначених повноважень таких органів.
|
|
|
28.02.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Абзацом 18 частини 3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до Закону.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про охорону праці», якщо предметом закупівлі є послуги з обов’язкового медичного огляду працівників певних категорій метрополітену, чи поширюється дія Закону, а саме абзацу 18 частини 3 статті 2 Закону на закупівлю даних послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 24.01.2018 № 88/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f2794feb-59a6-4ac2-8979-6b7963d5bf72&lang=uk-UA
|
|
|
22.02.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Надайте, будь ласка, роз’яснення, чи відсутня необхідність в проведенні закупівель відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» через діяльність підприємства на комерційній основі, а саме:
Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії комунальної форми власності є одержувачем бюджетних коштів, а також має поточні рахунки в банках (власні кошти), на які надходять грошові кошти внаслідок діяльності на комерційній основі від продажу квитків. 2018 року театр планує закупити за "власні кошти", які надійшли внаслідок нашої діяльності на комерційній основі, товар, вартість якого перевищує 200 тис.грн. Чи зобов’язаний театр здійснювати закупівлі або висвітлювати закупівлі за "власні кошти" через веб-портал Уповноваженого органу (Prozorro)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання визначення поняття “замовник” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
У свою чергу, питання планування та передумов здійснення закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює придбання шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
|
|
|
15.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» належить до Замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання.
Відповідно до п.1. ч.4 ст.2 Закону: «Дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
1) товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами;»
При цьому, п.2 ч.1 ст.1 Закону визначено, що «афілійовані підприємства - підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник здійснює контроль або які разом із замовником перебувають під контролем іншого суб’єкта господарювання;»
абз.6 п.16. ч.1 Закону встановлено, що «Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.»
Замовник володіє 66% акцій Приватного акціонерного товариства, яке в свою чергу є засновником іншої юридичної особи, зокрема володіє часткою (65% статутного капіталу) в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю.
Виходячи з викладеного вище, просимо дати роз’яснення щодо можливості здійснення закупівель без застосування вимог Закону, відповідно до п.1. ч.4 ст.2 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 20.12.2017 № 1222/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d7413ca-b929-424e-a711-5a65e129bbc5&lang=uk-UA
|
|
|
15.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У нас склалась таке запитання, у нас по кошторису на продукти харчування виделено 335000 грн. При цьому фактично в нас на продукти харчування йде близько 56000 грн. інше ми компенсуємо дітям сиротам які захисчені законом на іх рахунок компенсацію. Тому питання як нам вірно вказувати в додатку до річного плану закупівель закупівлю продуктів харчування та на яку сумму, так-як 335000 це тендерна процедура закупівлі, але фактично тількі частина ціх коштів іде на закупівлю продуктів, друга частина компенсація дітям-сиротам в грошовій формі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель".
|