|
06.04.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Під час проведення процедури закупівлі «відкриті торги», після відхилення тендерної пропозиції Учасника (після оцінки тендерних пропозицій учасників), Учасником подана скарга до органу оскарження.
На період розгляду скарги, - Замовник скористався правом, застосувавши абзац третій пункту третього частини сьомої ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» - здійснив закупівлю в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.
Після прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, Замовник виконав рішення, але Учасник вдруге подав скаргу до органу оскарження, чим повторно заборонив вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, і одночасно зупинив перебіг строків.
Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає обмежень стосовно кількості застосування абзацу третього пункту третього частини сьомої ст. 3 цього Закону, в частині закупівлі в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується,
але члени тендерного комітету мають сумнів у правомірності повторного застосування цієї норми права, навіть враховуючи що це інша скарга.
Чи існують обмеження закупівлі в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що вдруге (втрете …) оскаржується і повторного застосування абзацу третього пункту третього частини сьомої ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в межах одного тендеру але різних скарг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом третім пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.
Отже, відповідно до Закону вказана норма може застосовуватися замовником за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених при використанні абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.
При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі.
|
|
05.04.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник провів допорогову(спрощену) процедуру по закупівлі послуг на ремонт трьох автомобілів. В результаті цієї закупівлі було зекономлено 60 000 грн. Також замовник провів відкриті торги на запчастини код ДК 021:2015 34330000-9. Підприємство нещодавно отримало один новий автомобіль і тепер існує потреба у закупівлі запчастин і послуг по ремонту цього автомобіля (ТО і поточні ремонти). Чи можемо укласти пряму угоду по ДК 021:2015 - 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання з поставкою запчастин на зекономлену суму - 60 000 грн. з переможцем допорогової(спрощеної) закупівлі, що вже відбулась? Чи необхідно проводити нову закупівлю по окремих частинах закупки згідно ДК 021:2015 - 50110000-9 та 34330000-9? Як нам діяти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
30.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Закупівля відкриті торги "Охоронні послуги" (сума 392160 грн.) була об'явлена 11.02.2021р. (Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-02-11-008722-a). Учасників аукціону було троє:
1. ТОВ "АГЕНЦІЯ "ДЖЕБ"
331 280,64 грн з ПДВ
2. ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "СКОРПІОН - ГАРАНТІЯ"
345 656,16 грн з ПДВ
3. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЬЧУГА ПЛЮС"
392 160 грн з ПДВ
На засіданні Тендерного комітету було прийняти рішення скасувати першого учасника та підтвердити другого. На це рішення ТОВариством "АГЕНЦІЯ "ДЖЕБ" була подана скарга в АМКУ. Колегія АМКУ від 26.03.2021 р. зобов’язано
скасувати рішення про визначення приватного підприємства "СКОРПІОН - ГАРАНТІЯ"
Що нам робити далі? Рішення АМКУ оскаржувати ми не будемо. Розглядати третього учасника? Чи першого визнати переможцем? Чи об'являти нові торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Так, порядок оскарження процедур закупівель установлений статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Виходячи з частин вісімнадцятої та девятнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
30.03.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР» (заклад охорони здоров'я), який шляхом проведення відкритих торгів закупив електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії Споживачу на 2020 рік. Термін дії договору до 31.12.2020 року.
Відповідно до п. 13.10 Договору сторони домовилися, що відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», дія Договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
На початку лютого місяця 2021 року з Постачальником було укладено Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії. Термін дії до 31.03.2021 року. Кошти на оплату електричної енергії та на оплату послуг з розподілу електричної енергії в установленому порядку погоджені та є у наявності.
За цей час Комунальне підприємство «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР» проводить відкриті торги і визначає нового переможця. Новий Постачальник електричної енергії починає надавати свої послуги з 01.03.2021 року.
Однак у березні місяці 2021 року попередній Постачальник рахунок за поставлену електричну енергію нашому підприємстві за лютий місяць 2021 рік не виставляє. Також не виставляє рахунок за лютий 2021 року на оплату послуг з розподілу електричної мережі Оператор системи.
У телефонній розмові нам повідомляють що у лютому місяці 2021 року нас віднесено до Постачальника «останньої надії».
Попереджень жодних від Постачальника та Оператора системи про розрив раніше укладених Договорів ми не отримували. Також повідомлення не отримували від Постачальника «останньої надії», тим паче договору з ним ні якого ми не укладали.
Різниця у ціні за надану електричну енергію з попереднім Постачальником та Постачальником «останньої надії» становить близько 150 000 тис. грн. Річ тут йде про бюджетні кошти.
Питання:
1. Чи правомірні дії Попереднього постачальника, коли він без попередження усунувся від виконання своїх зобов’язань за договором у лютому місяці 2021 року?
2. Чи можуть бути між нашим підприємством (медичним закладом) та Постачальником «останьої надії» відносини без належного оформлення (договору).
3. Чи маємо ми право, без Договору оплатити за лютий місяць 2021 року за спожиту електроенергію Постачальнику «останьої надії»?
4. Яка юридична відповідальність попереднього Постачальника, у тому числі хто відповідатиме за надмірно сплачені кошти (різниця між тарифом попереднього Постачальника та постачальника «останньої надії»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|
|
24.03.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на дату проведення тендера, тендер за ідентифікатором UA-2018-10-19-000053-c) скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Відносно закупівель за процедурою відкриті торги з публікацією англійською мовою скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
1. Прошу надати інформацію яким чином електронною системою закупівель встановлюється строк для оскарження в АМКУ ?
2. З якої дати (год, день, строк) відносно дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій починається відлік початку оскарження до АМКУ? Чи починається відлік оскарження включно в день оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій?
3. Коли закінчується (год дата, строк) строк оскарження в електронній системі закупівель?
4. При оскарженні до АМКУ застосовуються календарні чи робочі дні у визначенні строку для подання скарги?
5. Якщо 5-й день оскарження припадає в вихідний (святковий) день то чи переноситься дата подання скарги до АМКУ на наступний робочий день? Та чи передбачено функціоналом електронної системи закупівель перенесення останнього дня оскарження в разі якщо цей день неробочий (святковий) на наступний робочий день?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Так, порядок оскарження процедур закупівлі установлений статтею 18 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Виходячи з норм абзацу третього частини восьмої статті 18 Закону, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, то скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частинами другою і дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти календарних днів днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Водночас відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок.
У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.
При цьому відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, робочий час - проміжок часу з понеділка по п’ятницю з 8 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин (крім вихідних та святкових днів).
Відповідно до частини п’ятої статті 254 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, для обчислення строків необхідно керуватися ЦК України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом.
|