|
|
21.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Звертаємось до Вас за роз'ясненням як правильно вчинити у даному випадку. Було проведено процедуру закупівлі "Відкриті торги" за ДК 021:2015 30230000-0: Комп'ютерне обладнання (ноутбуки для вчителя - 31 шт.) Ліцею № 17 "Інтелект" Полтавської міської ради, визначено переможця згідно норм Закону України "Про публічні закупівлі"( ID: UA-2021-08-17-010182-a). На етапі подачі договору до Казначейства дізналися, що для цієї закупівлі потрібно погодження з Міністерством цифрової трансформації України на виконання Закону України "Про Національну програму інформатизації" від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР, так як сума закупівлі перевищує 500 тис грн. Ми довго чекали відповіді від Мінцифри, тому не встигли вчасно зареєструвати договір у Казначействі. Оскільки Мінцифра відмовила нам у погодженні даної закупівлі, в результаті чого Казначейство відмовляється реєструвати даний договір, чи можемо ми розірвати договір і які наші дії щодо переможця закупівлі. Як ми можемо припинити дію попернього договору і у які терміни зможемо оголосити нові торги ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Водночас відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України та передбачає, зокрема, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
.
|
|
|
19.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дайте будь ласка консультацію з наступного питання! При створенні закупівлі в Полі "умови оплати" є - опис, при своренні закупівлі не було заповнено Поле "Опис", казначейство відказується зареєструвати договір вказуючи на відсутність заповнення даного пункту. Чи правомірні дії казначества?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону та повинно містити певну інформацію, зокрема щодо умови оплати.
Своєю чергою, згідно з пунктом 1 частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.
При цьому центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає заходів з недопущення здійснення зобов’язанням за договором про закупівлю у разі відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 частини другої статті 7 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій субєктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Довідково інформуємо, що з інформацією щодо заповнення поля “Умови оплати” можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/vidobrazhennya-umov-oplati-na-kartci-tendera
|
|
|
18.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради має власний Статут та власний бюджет та відноситься до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених Ст.2 п.1 п.п.4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922- VIII від 25.12.2015р. та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 19.09.2019 р. та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» від 03.06.2021 № 1530-IX (далі - Закон) таких як забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам.
Згідно Ст.3 п.6 п.п.3 Закону України - цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: паливно-енергетичні ресурси для виробництва теплової енергії.
КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради закуповує електричну енергію для забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам, а також для освітлення виробничих приміщень.
Просимо надати роз’яснення щодо закупівлі електричної енергії для нашого підприємства без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» за прямими договорами, згідно Ст.3 п.6 п.п.3 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Своєю чергою, дія Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин.
Отже, у разі якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом.
Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить питання віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів. Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики України (далі − Міненерго), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує: формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі (далі - паливно-енергетичний комплекс), а також формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.
Тому з питань віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів пропонуємо звернутися до зазначених органів.
|
|
|
18.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно з частиною другою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема, копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
1. Що є документами дозвільного характеру на провадження певного виду господарської діяльності в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи вимагається статтею 41 Закону надання документа дозвільного характеру відповідно до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та Постанови КМУ№1107 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому будь-які вимоги встановлюються замовниками самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
16.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник "Відділ з питань освіти, молоді і спорту Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області" оголосив закупівлю - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-31-001785-b за результатами аукціону всі три учасники дискваліфіковані, проте ми учасник з найбільш економічно вигідною ціною подали скаргу в АМКУ на неправомірне рішення щодо відхилення нашої тенд.пропоз. Проте, Замовник не дочекавшись завершення періоду оскарження і розгляду скарги оголошує таку ж, але нову закупівлю https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-06-003139-a !! Тобто якщо наша скарга буде задоволена, наша пропозиція буде знову на розгляді і нова закупівля вже теж триватиме, бо прийом пропозицій завершується скоріше (22.10.21 р.) ніж призначений розгляд скарги (25.10.21 р.) ! Запитання - чи є такі дії замовника законними, як одночасно можна проводити закупівлю на одні і ті ж роботи, з тим самим предметом і оголошеною вартістю?!! Просимо надати пояснення, будемо вдячні.
Це пояснення Замовника, щодо повторного оголошення по закупівлі:
"Шановний учаснику! Виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом поточного року."
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
При цьому Закон не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Разом з тим закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, зокрема, максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|