|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Інформаційно-телекомунікаціна система "Prozorro" є основою електронної системи закупівель, що функціонує відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та розроблена відповідно до технічного завдання, затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Під час відхилення тендерної пропозиції торгівельні майданчики (які працюють відповідно до технічної реалізації прозорро) технічно надають можливість обрати підставу лише визначену ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" . Враховуючи, що система має відповідати вимогам Закону, чи означає це, що ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" містить вичерпний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця. Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1373/2021 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e5bf9ccd-142b-4638-819e-038b74e38d44&lang=uk-UA
|
|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно Додатку 4 тендерної документації, учасники процедури закупівлі повинні надати документальне підтвердження відповідності пропозиції учасника технічним вимогам до предмета закупівлі, а саме:
Учасник закупівлі має надати документ, що підтверджує право на надання послуг запропонованої системи, а саме: копію свідоцтва про реєстрацію авторського права (підтвердження авторських майнових прав) учасника на систему, що пропонується, завіреного підписом та печаткою (за наявності) учасника (підприємства, за яким закріплене авторство). В складі тендерної пропозиції учасника якого визнано переможцем відсутня копію свідоцтва про реєстрацію авторського права (підтвердження авторських майнових прав) учасника на систему, що пропонується, завіреного підписом та печаткою (за наявності) учасника (підприємства, за яким закріплене авторство).Крім того, відповідно до частини першої статті 24 Закону Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Таким чином, з питань щодо вимог тендерної документації слід звертатись до конкретного замовника у порядку, передбаченому статтею 24 Закону.
Учасник не звертався до Замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звертався до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Тим самим прийнявши всі вимоги та умови тендерної документації Замовника. Чи є це невідповідність тендерної пропозиції учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Водночас згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
|
01.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
чи правомірною є відхилення пропозиції виключно з підстав неподання "документа щодо підтвердження повноважень посадової особи, яка надає право підпису документів пропозиції та право на укладення договору (наказ, протокол загальних зборів або довіреність)", якщо учасником є ФОП (не юридична особа). Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Водночас рішення про відхилення тендерних пропозицій приймається замовником самостійно.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
|
31.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Інформаційно-телекомунікаційна система прозоро є основою електронної системи закупівель, що функціонує відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та розроблена на підставі Технічного завдання, затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. І ця система для відхилення тендерних пропозицій учасників пропонує лише підстави визначені ст. 31 Закону. Чи означає це, що ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" містить вичерпний перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, у т.ч. тендерних пропозицій переможців.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, перелік обов`язкових підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Водночас рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.
|
|
|
29.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідну статтю нормативного документу, який вимагає оголосити нову закупівлю в разі нового виділення коштів.
В Законі про публічні закупівлі це прямо не зазначено, тому директор вимагає внести зміни в діючий тендерний договір про зміну джерела фінансування з «власних коштів» на «державні кошти», незважаючи на те, що відобразити КЕКВ в плані закупівлі вже неможливо.
Прошу повідомити, чи настає відповідальність від таких дій замовника згідно Закону про публічні закупівлі відповідно "Стаття 164-14. Порушення законодавства про закупівлі
1-й абзац: «…неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі…»
5-й абзац: «…укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі…»
та уточнити, йдеться про накладення штрафу на керівника, чи на уповноважену особу замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідь стосовно зміни джерела фінансування міститься у запиті № 1365/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db6accdd-43ee-4903-9d7e-5ce12c1fcb23&lang=uk-UA
Поряд з цим зазначаємо, що статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, зокрема неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність виключно на службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.
При цьому стаття 164-14 Кодексу містить конкретний перелік порушень законодавства про закупівлі та відповідальність осіб за такі порушення.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
|