Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
05.06.2018 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6907 / 6675
За результатом проведеної у 2017 році процедури відкритих торгів прийнято рішення про визначення переможця процедури закупівлі. На рішення, що стосується прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подано скаргу до органу оскарження. За результатом розгляду скарги, органом оскарження прийнято рішення щодо скасування прийнятого рішення замовником про визначення переможця процедури закупівлі. Відповідно до абзацу другого частини дванадцятої ст.18 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником прийнято рішення оскаржити рішення органу оскарження у судовому порядку. У 2018 році Рішенням суду вирішено задовольнити позовну вимогу замовника, визнати протиправним та скасувати рішення органу оскарження. Питання: 1. Чи можливо укласти договір з переможцем процедури закупівлі, якщо в тендерній документації визначено, що тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 120 днів з дати розкриття тендерних пропозицій із зазначенням порядку їх подовження? Чи дійсність тендерних пропозицій не стосується вже визначеного переможця? 2. Якщо можливо укласти договір з переможцем процедури закупівлі, чи потрібно вносити в Річний план закупівель у 2018 році закупівлю, яка була розпочата у 2017 році? Який тоді необхідно встановити в формі «орієнтовний початок проведення процедури закупівлі»? 3. Яким чином необхідно завершити процедуру закупівлі в електронній системі закупівель, якщо закупівля знаходиться на етапі «пропозиції розглянуті» та є призупиненою органом оскарження?
Відповідь
05.06.2018 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4453 / 4509
В нас є декілька тендерних договорів з теплопостачання. Кошторис на усі договори один. По одному договору є зайві кошти, а по іншому - не вистачає коштів. Яким чином внести зміни до договорів: зробити додаткову угоду до першого договору (в якому зменшити суму коштів за договором) і заключити другий договір з теплопостачальною організацією, на договір з якою не вистачає коштів?
Відповідь
04.06.2018 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
5007 / 4849
Добрий день! Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» фінансується за рахунок відрахувань 2,5% за проведення технагляду на будівництво об’єктів . КП «УКБ» також виступає Замовником на будівництві бюджетних об’єктів. В кошторисах на будівництво закладені витрати Замовника в розмірі 0,2% від підсумку за главами 1-9 графи 7 на проведення тендерних процедур. КП «УКБ» враховуючи великий об’єм робіт при проведенні тендерних процедур планує створити відділ закупівлі і тендерних процедур обов’язком якого буде проведення тендерних процедур. Запитання : Чи має право Замовник (КП»УКБ»), брати на утримання створеного відділу тендерних процедур кошти, передбачені в кошторисах на будівництво в розмірі 0,2% від підсумку за главами 1-9 графи 7 на проведення тендерних процедур.
Відповідь
01.06.2018 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6235 / 6206
Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» визначено, що публічні кошти це – кошти державного бюджету, бюджету автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності. Законом України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади це - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: - органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; - наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Водночас вказаними та іншими нормативними актами не визначено сфера застосування та зміст наступних визначень: промислова, комерційна діяльність, діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади. Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення щодо окремих положень Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: застосування, розмежування та змісту визначень: «промислова основа діяльності замовника», «комерційна основа діяльності замовника», «діяльність замовника із забезпечення потреб держави або територіальної громади»; межі поширення дії Закону на кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності; порядку закупівлі товарів, робіт, послуг суб’єктами господарювання державної та комунальної власності за рахунок коштів (публічних коштів) отриманих ними від їхньої господарської діяльності, що здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
Відповідь
01.06.2018 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4593 / 4397
Законом України «Про публічні закупівлі» (п. 16 ч. 1 ст. 1 («Визначення основних термінів») вказано, що пов'язана особа – це особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: - юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; - фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; - службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім'ї такої службової (посадової) особи; - фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин. Враховуючи викладене, прошу надати офіційне роз’яснення щодо сфери застосування п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (Відмова в участі у процедурі закупівлі), а саме: - чи поширюються положення норми на учасників закупівлі, які підпорядковуються (управляються, засновані тощо) замовником публічної закупівлі; - чи поширюються положення норми на учасників закупівлі та замовників публічних закупівель, якщо вони перебувають під спільним контролем (підпорядкуванням, управлінням, засновані однією юридичною особою тощо).
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2