|
27.05.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було вжито заходи з проведення тендеру відкриті торги для укладення рамкової угоди на закупівлю Нафта і дистиляти 2021-2025 роки.
На даний момент 27.05.2021р. Замовник намагався провести дві процедури відкритих торгів для укладення рамкових угоди на закупівлю Нафта і дистиляти на 2021-2025 рік.
Перша процедура - Торги відмінено з причини допущення для участі в торгах менше трьох тендерних пропозицій (пункту 2 частини другої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Друга процедура - знову допущено до оцінки менше трьох тендерних пропозиції, та відповідно знову відхилили з причини їх невідповідності умовам тендерної документації. Торги відмінені на підставі: пункту 2 частини другої статті 32 Закону тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, а в разі застосування конкурентного діалогу, другого етапу торгів із обмеженою участю або здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками – менше трьох тендерних пропозицій.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Чи маємо право Замовник на даному етапі провести переговорну процедуру відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону, якщо торги відмінялись через відсутність достатньої кількості учасників два рази підряд, з врахуванням що закупівля була для укладення рамкової угоди.
Якщо ж на даному етапі неможливо проводити переговорну процедуру, то просимо надати роз’яснення, які ще правомірні заходи можливо вжити для забезпечення нашої установи Паливом на 2021-2025 р.р. до закінчення проведення тендерних процедур? Або провести переговорну процедуру з умовою що переговорна процедура закінчиться в момент підписання договору по укладанню рамкової угоди? Адже неможливо передбачити скільки ще разів доведеться проводити тендер, якщо учасники знов подадуть пропозиції, що не відповідатимуть умовам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Таким чином, замовник може застосувати переговорну процедуру по причині визначеній пунктом 1 частини другої статті 40 Закону у разі відміни процедури відкритих торгів.
Водночас Законом не передбачена можливість застосування переговорної процедури закупівлі у разі відміни двох процедур відкритих торгів для укладення рамкової угоди.
|
|
21.05.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Допоможіть знайти відповідь на наступні питання.
Департамент містобудування планує оголосити відкриті торги на закупівлю послуг по виготовленню документації щодо інвентаризації земель. Станом на сьогоднішній день діє закон, який передбачає обов’язкову державну експертизу такої документації, в зв’язку з чим вимога щодо обов’язкового проходження державної експертизи має бути включена до технічних вимог до предмета закупівлі. Більш того, така експертиза є платною, а, отже, включається до розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі, і покладається на розробника документації з інвентаризації.
Окрім цього, станом на сьогоднішній день ВРУ прийнято НПА, яким скасовується закон про обов’язкове проведення вищезазначеної експертизи (її не проводитимуть зовсім), однак цей НПА знаходиться на підписі у Президента України вже більше місяця, і коли цей НПА буде підписано і опубліковано, не відомо. А закупівлю необхідно оголошувати вже зараз.
Питання 1: Якщо після оголошення закупівлі і спливу строку періоду уточнень і внесення змін в ТД скасують проведення держ. експертизи, чи зможе замовник на будь-якій стадії визнати тендер таким, що не відбувся на підставі ч. 5 ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі» (здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили)??
АБО
Питання2: Чи може змовник у вимогах до предмета закупівлі передбачити обов’язкове проведення держ. експертизи, одночасно зазначивши, що в разі введення в дію НПА про скасування такої експертизи в період розроблення документації, вимоги щодо обов’язкової держ. експертизи замовником також скасовуються. А також передбачити в проекті договору порядок зміни ціни договору в бік зменшення (на суму вартості експертизи) у зв’язку із введенням в дію нового НПА?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Перелік підстав відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, визначений статтею 32 Закону.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України..
Водночас згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим, перелік основних вимог до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначений статтею 41 Закону. Вичерпний перелік підстав для внесення змін визначений частиною п’ятою статті 41 Закону.
Таким чином, Замовник може вносити зміни виключно у випадках передбачених Законом.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Водночас відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
При цьому на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”,
Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
19.05.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У продовж чотирьох років (починаючи з 2018 року по 2021 рік) нами оголошувалися відкриті торги на предмет закупівлі Лот № 1 - Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Київського району міста Одеса, Лот № 2 - Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Приморського району міста Одеса, Лот № 3 – Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Малиновського району міста Одеса, Лот № 4 – Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Суворовського району міста Одеса).
Однією з умов тендерної документації є розташування клінікі у відповідному районі міста у відповідному лоті.
Упродовж 4 років жодних пропозицій щодо участі у Лоті № 4 Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Суворовського району міста Одеса) не заявлялося, що в свою чергу призводило до скаргив мешканів міста щодо неможливості стерелізації безпритульних тварин (котів/кішок) на території Суворовського району міста Одеса.
Станом на теперішній час є потенційний учасник, який хотів би прийняти участь у переговорній процедурі і має ветеринарну клініку у Суворовському районі м. Одеси. Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ "про публічні закупівлі" якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до ч. 3. ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" Замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону.
Однак відповідно до ч. 7 ст. 17 ЗУ "Про пудлічні закупівлі" зазанчає, що тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника, що в свою чергу унеможливлює проведення переговорів та подальшого укладання договору.
Потенційний учасник який виявляє бажання прийняти участь у перговорній процедурі є пов'язаною особою з замовником (замовник здійснює контроль за їх діяльністю).
Однак, враховуючи те, що на території Суворовського району м. Одеси у продовж 4 років не було заявлено жодного учасника, чи можемо ми в данному випадку застосувати пункт 2 ч. 2 с. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" - відсутність конкуренції з технічних причин для проведення переговорної процедури з потенційним учасником такої категорії.
Просиимо надати роз'яснення.
посилання на закупівлі які не відбулися:
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-27-000738-b
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-05-010721-a
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-02-12-000874-c
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-03-02-002393-a
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-02-07-001735-c
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-02-27-000444-a
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-03-28-000300-b
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-06-07-000652-c
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-07-06-001774-a
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Крім цього, з метою створення конкурентного середовища під час проведення закупівлі замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку. Так, згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.
Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
18.05.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником були оголошені відкриті торги:
1) Оголошення UA-2021-02-16-016354-a від 16.02.2021р., тендер відмінено 04.03.2021р. причина: через відсутність достатньої кількості учасників.
2) Оголошення UA-2021-03-05-005076-c від 05.03.2021р., тендер відмінено 21.03.2021р. причина: через відсутність достатньої кількості учасників.
07.05.2021 була проведена переговорна процедура UA-2021-05-07-000017-c 33600000-6 Фармацевтична продукція.
Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі). Відповідно пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України « Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII - якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, закупівля ДК 021:2015 - ЛОТ1 Фармацевтична продукція включена до Національного переліку 33600000-6 – Фармацевтична продукція за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника ЛОТ2 Фармацевтична продукція без включення до Національного переліку 33600000-6 – Фармацевтична продукція за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника може бути здійснена замовником як виняток за переговорною процедурою закупівлі через електронну систему закупівель Prozorro за електронними торгами.
Питання. Чи може Очікувана вартість переговорної процедури бути більшою від очікуваної вартості відкритих торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у додатку 1 до листа від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
15.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Процедура – відкриті торги. Три учасника процедури. Пропозиції перших двох (№1 і №2) відхилені, як такі, що не відповідають вимогам тендерної документації. Учасник №3 визнаний переможцем.
В ході періоду оскарження Учасником №2 подано скаргу до АМКУ про неправильне визнання переможцем Учасника №3 (через наявність у складі його пропозиції порушень, які свідчать про невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації).
Рішенням АМКУ зобов’язано Замовника скасувати своє рішення про визнання переможцем Учасника №3.
Замовником оприлюднено нове рішення про скасування попереднього та відхилено пропозицію Учасника №3, як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації.
ЗАПИТАННЯ:
1. Чи являється відхилення Учасника №3 (скасування рішення про визнання переможцем) виконанням рішення АМКУ?
2. Чи можуть бути висвітленими будь-які зобов’язання з боку органу оскарження в тексті рішення (мотивувальній частині) перед словом «ПОСТАНОВИЛА»?
3. Чи варто сприймати будь-які положення, пункти, посилання на нормативні акти, тощо в мотивувальній частині тексту рішення органу оскарження (перед словом «ПОСТАНОВИЛА»), як зобов’язання до вчинення дій з боку Замовника?
4. Чи обов’язковим є визнання переможцем Учасника №3, який був визнаним переможцем до рішення АМКУ, з умовою усунення ним недоліків в складі пропозиції протягом 24 годин?
5. Чи буде порушенням відхилення всіх трьох пропозицій учасників, під час повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ), без надання будь-кому з них можливості усунення недоліків протягом 24 годин (за наявності такої можливості з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 29 та частини дев’ятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі»)?
6. Чи мають право учасники оскаржувати рішення Замовника під час повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ) щодо відхилення їх пропозицій?
7. Чи мають право учасники оскаржувати рішення Замовника про відміну процедури закупівлі після виконання рішення АМКУ (скасування рішення про визнання переможцем Учасника №3) без повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1, 2, 3, 6, 7
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
Водночас відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Щодо питання 4, 5
Відповіді щодо застосування механізму, який дозволяє усунути невідповідність в інформації та/або документах містяться у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
Водночас інформація щодо надання повторної можливості усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції розглянута у запиті 2156/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1c9b6a3-5a49-449a-b2ad-6617c2153a2b&lang=uk-UA
Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
Отже, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, у тому числі щодо визначення переможця закупівлі/відхилення тендерної пропозиції, керуючись принципами здійснення закупівель, установленими статтею 5 Закону, та з дотриманням вимог Закону.
Поряд з цим Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.
|