|
21.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Після подання оголошення про відкриті торги з особливостями (за предметом закупівлі нове будівництво об'єкту) було виявлено помилку в тендерній документації у пункті 6 Розділу 6 щодо забезпечення виконання договору про закупівлю, а саме: окрім відсотків (3%) забезпечення була зазначена грошова сума цих відсотків, розрахована виходячи із початкової очікуваної вартості предмета закупівлі. При зазначенні суми забезпечення договору не було враховано, що очікувана вартість предмета закупівлі не є статичною і може змінитися за результами аукціону (в сторону зменшення).
У зв'язку із цим виникла необхідність внесення змін то тендерної документації шляхом видалення з неї інформації про грошовий еквівалент відсотків забезпечення договору (грошової суми) та залишення відсотків без змін (3%), а також приведення у відповідність до цих змін тендерної документації змісту оголошення про відкриті торги. Так як, у оголошенні про відкриті торги (у розділі про забезпечення виконання умов договору) грошовий еквівалент відсотків забезпечення виконання умов договору (грошова сума) зазначений аналогічно до тендерної документації.
Прошу роз'яснити, чи можна в даній ситуації після внесення змін до тендерної документації внести зміни до оголошення про відкриті торги з особливостями протягом періоду подання пропозицій, в частині редагування інформації про забезпечення виконання умов договору, а саме видалення інформації про грошовий еквівалент відсотків забезпечення виконання умов договору (грошової суми) без зміни розміру відсотків такого забезпечення (3%)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Порядок надання роз’яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї здійснюється замовником відповідно до пункту 54 Особливостей. Відповідно до абзацу третього пункту 54 Особливостей замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме в оголошенні про проведення відкритих торгів, таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів. Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Зміни до тендерної документації у машинозчитувальному форматі розміщуються в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати прийняття рішення про їх внесення. У разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично зупиняє перебіг відкритих торгів. Для поновлення перебігу відкритих торгів замовник повинен розмістити роз’яснення щодо змісту тендерної документації в електронній системі закупівель з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менш як на чотири дні. Додатково зазначаємо, що відповідь на питання щодо виправлення допущених помилок при розміщенні інформації в електронній системі закупівель розглянуте в запиті № 102/2022, що розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3625e7d7-06a2-476a-99f8-da1b88e74f18&lang=uk-UAКрім цього, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому з технічних питань слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Водночас питання внесення змін до тендерної документації та оголошення висвітлено в статті на тему: "ВІДКРИТІ ТОРГИ З ОСОБЛИВОСТЯМИ: ПОЕТАПНО", розміщеній на Prozorro Інфобокс за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/vidkriti-torgi-z-osoblivostyami-poetapno
|
|
19.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
після проведення торгів, система Прозоро надіслала лист, що переможець торгів знаходиттся в стані "припинення". Переможець дійсно надав на наш лист відповідь і документи що вони реорганізуються шляхо перетворення з ПрАТ в ТОВ. Наполягає на укладенні з ним (ПрАТ) договору. Можемо ми укласти з переможцем (ПрАТ) договір?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
18.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Замовником була оголошена закупівля UA-2023-11-10-012979-a «Реконструкція каналізаційних очисних споруд повної біологічної очистки продуктивністю 5000 м3/добу вул. Копачівська №6 в м. Волочиськ, Хмельницької області (Коригування)»
У тендерній документації також відображені певні додаткові (обов'язкові умови), встановлення яких передбачено Фінансовою угодою (далі – Фінансова Угода) між Україною та Європейським інвестиційним банком щодо реалізації Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (далі – НКПВУ), реалізованої відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком, ратифікованої Законом від 22.04.2015 р. № 346-VIII, та які описані у Керівних принципах імплементації Програми, схвалених ЄІБ як такі, що відповідають Керівництву ЄІБ із закупівель. Такі додаткові обов’язкові умови можуть відрізнятися від норм Закону і Особливостей, проте підлягають застосування для цього тендеру.
Так, у розділі 5 Кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16 Закону та підстави, встановлені статтею 17 Закону (пунктом 47 Особливостей – під час їх застосування) тендерної документації, пунктом 5.4.3 визначено, що Учасник має підтвердити свою фінансову спроможність надавши копію звіту про рух грошових коштів за 4 попередні календарні роки завірені печаткою учасника та підписом уповноваженої посадової особи учасника.
Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Отже на законодавчому рівні визначено, що кваліфікаційний критерій стосовно фінансової спроможності підтверджується обсягом річного доходу (виручки).
Слід зауважити, що інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період розкривається у звіті про фінансові результати.
При цьому, Звіт про рух грошових коштів — це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Тендерна закупівля на даний час знаходиться на етапі розкриття пропозиції та кваліфікації переможця.
Одним із учасників у складі тендерної пропозиції подані всі документи, які передбачені Тендерною документацією, крім завіреної копії звіту про рух грошових коштів, так як такий звіт учасником не складається та не подається. Натомість, учасник надав довідку про рух грошових коштів на рахунках за 2019-2022 роки.
Питання:
- Чи можемо ми визнати Учасника переможцем який не надав копію звіту про рух грошових коштів на підставі якого відповідно до умов тендерної документації визнається його підтвердження кваліфікаційному критерію «фінансова спроможність»?
- Чи можемо внести зміни до Тендерної документації прибравши вимогу кваліфікації переможця згідно «5.4.3. Копія звіту про рух грошових коштів за чотири попередні календарні роки, завірену печаткою учасника та підписом уповноваженої посадової особи учасника», яка суперечить ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та є дискримінаційною (оскільки не складається всіма суб’єктами господарювання), проте передбачена Примірною тендерною документацією та спеціальним Посібником із закупівель ПВУ зумовлена вимогами ЄІБ як кредитора за Програмою відновлення України (які були закріплені Фінансовою Угодою, ратифікованою Верховною радою України – Закон України від 14 липня 2021 р.№1645-ІХ щодо ПВУ)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (3.Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(6. Щодо кваліфікаційних критеріїв), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F22523-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Порядок надання роз’яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї здійснюється замовником відповідно до пункту 54 Особливостей. Відповідно до абзацу третього пункту 54 Особливостей замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме в оголошенні про проведення відкритих торгів, таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів. Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Зміни до тендерної документації у машинозчитувальному форматі розміщуються в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати прийняття рішення про їх внесення. У разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично зупиняє перебіг відкритих торгів. Для поновлення перебігу відкритих торгів замовник повинен розмістити роз’яснення щодо змісту тендерної документації в електронній системі закупівель з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менш як на чотири дні. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Водночас щодо фінансової спроможності пропонуємо ознайомитися зі статтею на тему: КВАЛІФІКАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ, ДИСКРИМІНАЦІЙНІ УМОВИ, ДОСВІД ВИКОНАННЯ АНАЛОГІЧНИХ ДОГОВОРІВ ТА НАЯВНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ СПРОМОЖНОСТІ, ЯКА ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ ФІНАНСОВОЮ ЗВІТНІСТЮ”, розміщеній на Prozorro Інфобокс за посиланням: http://surl.li/pklrh
|
|
11.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абз. 14 п. 47 Особливостей, Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ, і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Разом з тим, в пп. 2 п. 45 Особливсотей зазначено, що Замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до ЗАСТОСУВАННЯ САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати їх застосування, з наданням документального підтвердження застосування до такого учасника санкції (рішення суду або факт добровільної сплати штрафу, або відшкодування збитків).
Таким чином, два пукти Особливостей мають різні умови для застосування Замовником права на відхилення тендерної пропозиції, а саме: абз. 14 п. 47 – дострокове розірвання плюс штраф та/або відшкодування збитків, пп. 2 п. 45 - лише штраф та/або відшкодування збитків.
У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення яким пунктом керуватися замовнику при настанні зазначених обставин, а саме учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником. У якому випадку Замовник має застосовувати своє право на відхилення - коли договір ДОСТРОКОВО РОЗІРВАННИЙ і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ чи коли просто ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ (без дострокового розірвання договору)? Просимо надати відповідь протягом трьох днів у зв’язку з терміновістю. Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 74/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11ed44bf-c3c6-428b-878d-b545f34729e3&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Згідно з абзацом другим підпункту 1 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі: підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей. Відповідно до пункту 47 Особливостей замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі. Отже, відмова в участі можлива саме у випадку, якщо відносно учасника за раніше укладеним з ним договором наявні факти одночасно невиконання зобов"язання, дострокового розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків, незалежно від способу розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків у судовому або добровільному порядку. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи питання, порушене у вашому запиті, розглянуте під час напрацювання наступних змін до Особливостей.
|
|
11.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Дочірнє підприємство «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України», яке добровільно визначило себе замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Підприємство, Закон) просить надати роз’яснення з питання, що вкладено у прикладеному файлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 418/2023 розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb07248e-62b4-45f2-9226-0de48ee2c718&lang=uk-UA Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок) встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником у встановленому законодавством Порядку. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|