|
|
02.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В громадах міського рівня існує практика утворення комунальних обслуговуючих підприємств: догляд за вуличних освітленням (міськсвітло), догляд за зеленими насадження (зеленбуд) тощо. Громада, представником якої є рада, потребує постійно таких послуг і вони оплачуються з місцевого бюджету. Проте, раз громада є засновником такого підприємства, то при закупівлі послуг з зазначеними підприємствами вони є пов"язаними особами. Пов"язаність осіб призводить до певних наслідків.
Отже на яких засадах за відповідних обставин органам місцевого самоврядування будувати відносини з такими обслуговуючими комунальними підприємствами, щоб уникнути порушень законодавства у сфері публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Принагідно повідомляємо, що на вебсайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено матеріали "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель", що доступні за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw
|
|
|
10.04.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України, відповідно до положень Статуту входить до системи державного резерву, засновано на державній власності (100%) і діє як державне комерційне підприємство. Підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах та не фінансується з бюджету.
Метою діяльності підприємства, згідно Статуту, є одержання прибутку на основі здійснення господарської діяльності та задоволення державних потреб у державному матеріальному резерві.
Господарська діяльність укладається в тому, що підприємство надає послуги зберігання матеріальних цінностей й супутні послуги комерційним організаціям з метою одержання прибутку.
Просимо надати роз’яснення, чи є ДП «Комбінат «Салют» замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) висвітлено в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0Водночас визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить здійснення визначення замовників у розумінні Закону в конкретних випадках. |
|
|
04.04.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Комунальне підприємство (органи місцевого самоврядування володіє більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи) уклало договір підряду на виконання робіт з розпорядником бюджетних коштів на суму 600 000,00 грн. Для виконання робіт, передбачених договором підряду, комунальному підприємству необхідно закупити матеріал (товар), вартість якого перевищує 100 000,00 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником є юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Враховуючи вартісні межі предмета закупівлі (вартість одного найменування товару за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника), вимоги ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» та наявність договору підряду на виконання робіт за бюджетні кошти прошу надати роз’яснення чи необхідно у даному випадку комунальному підприємству проводити тендерні торги на придбання товару.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робот чи послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
|
21.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи розповсюджувалися/розповсюджуються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", у тому числі з урахування змісту ст. 2 цього Закону, у разі якщо товари, роботи чи послуги закуповує банк, частка держави у статутному капіталі якого складає 50 і більше відсотків, у тому числі державні банки (100% статутного капіталу належать державі) ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. При цьому питання приналежності до замовників у розумінні Закону висвітлено в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Водночас з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, то така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. |
|
|
11.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 40 Конституції України та частини першої статті 1 Закону України “Про звернення громадян” прошу Міністерство економіки України надати обґрунтовані відповіді на такі питання в контексті Закону України "Про публічні закупівлі":
1. У чому полягають функції та обов'язки керівника замовника?
2. Які права та повноваження має керівник замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону.
При цьому зазначаємо, що відповідь на Ваш запит здійснюється Мінекономіки як Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель у відповідності до пункту 13 частини першої статті 9 Закону, як надання безоплатної консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель. З огляду на вказане та в межах компетенції зазначаємо, що виходячи зі змісту статті 2 Закону, суб’єкти, які є замовниками у розумінні Закону, є різними за типом і категорією організаціями (зокрема, є підприємствами, установами, господарськими товариствами, органами влади тощо) та здійснюють свою діяльність на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про яку володіють самі суб’єкти.
Згідно з статтею 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом.
Своєю чергою, пункт 1 глави 1 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом від 18.06.2015 № 1000/5 Міністерства юстиції України, передбачає загальні вимоги до створення управлінських документів, а саме: створювані управлінські документи повинні відповідати правовому статусу установи; право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.
|