|
05.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Рішенням шостої сесії Сумської обласної ради 8 скликання від 18.06.2021 «Про визначення Комунальної установи «Сумський обласний фонд підтримки підприємництва» Сумської обласної ради централізованою закупівельною організацією», Комунальну установу «Сумський обласний фонд підтримки підприємництва» визначено централізованою закупівельною організацією (далі – ЦЗО) та встановлено, що закупівлі, зокрема комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі – Центр), в обов’язковому порядку здійснюється через ЦЗО.
Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з Особливостями, у тому числі за лотом.
ЦЗО в інтересах Центру провела відкриті торги, проте закупівлю відмінено через неподання жодної тендерної пропозиції.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення з такого питання:
Чи має право Центр самостійно укласти «прямий» договір про закупівлю, керуючись підпунктом 6 пункту 13 Особливостей, а саме: у разі коли відмінено відкриті торги, організовані ЦЗО в інтересах Центру, через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений ЦЗО?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 363/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f961f859-c3f4-45d0-901a-d3d00278ab09&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 7 Особливостей централізована закупівельна організація (далі - ЦЗО), у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом, а також можуть формувати та супроводжувати електронний каталог відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”. При цьому Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі- постанова № 1216). Таким чином, виходячи з положень Закону та постанови № 1216, ЦЗО як замовник, організовує і проводить тендери в інтересах замовників відповідно до Закону, набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені Законом та несе відповідальність згідно із законами України.
|
|
16.08.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Замовник здійснив закупівлю у 2023 році за кодом ДК 021:2015: 72410000-7 - Послуги провайдерів на суму 4260грн.(прямий договір). Однак постачальником у 2023 році було проведено поліпшення предмета закупівлі, що призвело до підвищення вартості послуг. Чи може замовник провести закупівлю аналогічної послуги у іншого постачальника оскільки він надає її за нижчою ціною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 216/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=22241b8f-df69-47e9-b52b-060ec3ffb675&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
09.08.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Товариством з обмеженню відповідальністю 14.02.2023р. було укладено прямий договір відповідно до абз.1 п.8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ №1275 від 11.11.2022.
Договір було укладено без врахування податку на додану вартість, оскільки Товариство на час укладання договору перебувало на спеціальному податковому режимі (єдиний податок 2 %) і не сплачувало ПДВ.
Проте, з 1 серпня 2023 року набирав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким автоматично відновлюється реєстрація платником ПДВ, права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України, для тих суб’єктів, у кого реєстрація платником ПДВ була призупинена. Отже, у Товариства виникло зобов’язання сплачувати податок на додану вартість.
Просимо надати пояснення, чи можна збільшити ціну зазначеного договору у відповідності до Постанов КМУ №1275 та №335 на підставі «зміни ціни в державному контракті (договорі) у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування».
А також просимо роз’яснити механізм здійснення таких змін договору та надати перелік підтверджуючих документів, що мають бути додані до договору, якщо такі передбачені чинним законодавством.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач! Відповідь на схоже питання розміщено за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b68f375-35ce-4df1-b6ad-c0b357d124f5&lang=uk-UA Принагідно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
02.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Ми бюджетна організація. На початку року було укладено прямий договір на закупівлю електроенергії на суму 194999,84 грн згідно пп.5 п.13 Особливостей (як з надавачем універсальної послуги).Дія договору до 31.12.2023. На даний момент виникла додаткова потреба в закупівлі електроенергії, оскільки вже вичерпали закуплені кіловати. Рішенням сесії виділено додаткові кошти в сумі 135 тис.грн. Як правильно діяти нам, як замовникам, в даній ситуації? Укласти додаткову угоду до основного договору? Укласти прямий договір на суму 135 тис.грн.? Провести процедуру відкритих торгів, оскільки сума закупівлі за рік 329999,84 тис.грн? Дякую за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 313/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&lang=uk-UA
|
|
01.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, прошу надати роз’яснення у зв’язку з тим, що відсутнє чітке та зрозуміле пояснення по суті питання.
Замовник здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) (далі – Закон) та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 No 1178 (зі змінами) (далі – Особливості).
Пунктом 14 Особливостей визначено, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби...... Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
При плануванні закупівлі, щоб не було порушень Замовник підсумовує закупівлі за одним кодом ДК.
Наприклад по коду ДК 66510000-8: Страхові послуги (суми закупівлі за бюджетний рік)
В червні 2023 сума закупівлі склала – 8000,00 грн. (Страхування орендованого приміщення)
в липні 2023 сума закупівлі склала – 70 000,00 грн. (Послуги обов’язкового страхування цівільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів)
Замовник здійснює закупівлю без використання електронної системи (прямий договір)
Якщо сумувати по коду ДК 66510000-8 – загальна сума на рік складатиме 78000,00 грн, і при укладанні договору потрібно в закупівлі на 8000,00 грн оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, тому, що загальна сума по Коду ДК по двом закупівлям буде перевищувати 50 000,00 грн.
Питання
Чи потрібно сумувати по коду ці закупівлі, щоб зрозуміти чи потрібно оприлюднювати звіт про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
Чи все набагато простіше суми по коду ДК не сумуємо і звіт по договору на 8000,00 грн. не опубліковуємо тому, що він як окрема закупівля і не перевищує 50 000,00 грн. Прошу надати чітку відповідь, бо посилання на інші відповіді не дають змогу зрозуміти як діяти.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Отже, замовникові слід враховувати, що планування здійснюється, виходячи з річної потреби та ураховуючи, що згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. При цьому Закон та Особливості не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, у спосіб, передбачений Особливостями, з дотримання вимог пункту 6 Особливостей. Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. При цьому тотожність визначається за показником відповідної цифри Єдиного закупівельного словника з урахуванням наказу № 708. Будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення предмета закупівлі та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням з мети Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та принципів, закріплених у статті 5 Закону, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|