Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Частиною третьою статті 14 Закону визначений перелік обов`язкових умов, які повинно містити оголошення про проведення спрощеної закупівлі. 

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.

Таким чином, пропозиція подається відповідно до умов, установлених замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

Водночас підстави для відхилення пропозиції встановлені в частині тринадцятій  статті 14 Закону.

Разом з тим, відповідно до  частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Виходячи з частини п`ятнадцятої статті 18 Закону, розгляд скарг здійснюється на відкритому засіданні, де прилюдно проголошується резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження. Надання додаткових пояснень на такому засіданні передбачено для суб’єкта оскарження та замовника. При цьому усі бажаючі можуть бути присутніми на її розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. До того ж слід зазначити, що Законом передбачено участь сторін, у тому числі іншого учасника процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції) в розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу, що є їх правом, а не обов'язком.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

Водночас згідно з частиною шостою статті 18 Закону  України “Про публічні закупівлі” у разі якщо орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає рішення про задоволення або часткове задоволення такої скарги, залишає її без розгляду у випадку, якщо замовником відповідно до цього Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі, або приймає рішення про припинення розгляду скарги у випадку, якщо замовником відповідно до цього Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі, плата за подання скарги повертається суб’єкту оскарження, а в інших випадках - перераховується до Державного бюджету України. При цьому у разі оскарження процедури закупівлі Законом не передбачено випадків стягнення збору до Державного бюджету України із замовників.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.

Разом з тим, виходячи зі змісту частини двадцятої статті 14  Закону  учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.

Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).

Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

Водночас відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження АМКУ визначені статтею 7 Закону.

Тому за роз'ясненнями щодо рішень АМКУ, слід звертатися до АМКУ.