|
|
12.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 9 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275 (далі – Особливості № 1275), придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. грн (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 N 1178), допускається за однієї з таких умов:
розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 % собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;
якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб'єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 % первинної собівартості товару.
Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку.
Пунктом 24 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про оборонні закупівлі» визначено, що послуги оборонного призначення - послуги, пов'язані із забезпеченням життєвого циклу об'єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, товарів оборонного призначення у тому числі:
розробкою та впровадженням інформаційних, інформаційно-аналітичних та інших телекомунікаційних систем, систем кібербезпеки та кіберзахисту;
розробленням стандартів та технічних специфікацій, закупівля стандартів для задоволення потреб із забезпечення національної безпеки і оборони;
формуванням та веденням страхового фонду документації на озброєння, військову та спеціальну техніку, інше військове майно, об'єкти і споруди оборонного та спеціального призначення;
послуги, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони;
Разом з тим, такі послуги як розробка та впровадження інформаційних, інформаційно-аналітичних та інших телекомунікаційних систем є досить складними за обсягами та змістом виконання, і результатом таких послуг є, в.т. постачання, встановлення і налаштування обладнання, постачання, встановлення і налаштування програмного забезпечення та постачання ліцензій на програмне забезпечення.
Чи може виконавець державного контракту залучати співвиконавців для надання послуг Замовнику, залишаючись відповідальним перед Замовником згідно договору, якщо договір укладений відповідно до п. 9 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275, Особливості № 1275) встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон про оборонні закупівлі), оборонні закупівлі – здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі послуги оборонного призначення – послуги, пов’язані із забезпеченням життєвого циклу об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, товарів оборонного призначення, зокрема: послуги, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі визначено роботи оборонного призначення, серед яких роботи, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
У разі якщо предметом закупівлі є озброєння, військова та спеціальна техніка, ракети і боєприпаси та їх складові частини, а також послуги із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, закупівля відбувається відповідно до пункту 45 Постанови № 1275 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2023 № 763), яким передбачено, що укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до цих особливостей без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі співвиконавці/субпідрядники - суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів). Натомість відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону про оборонні закупівлі виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 8 Закону про оборонні закупівлі саме виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель несе відповідальність за якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення, передбачених умовами державного контракту (договору).
Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках, а листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
|
12.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області звертається із запитом щодо надання пояснень стосовно документального підт-вердження учасником інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям.
Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі», одним з кваліфікаційних критеріїв є наявність в учасника процедури закупівлі працівни-ків відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Законодавство щодо закупівель не містить визначення поняття «працівник», однак інші законо-давчі та нормативні акти розтлумачують хто є працівником.
Так, відповідно до ст.2 Кодексу законів про працю України:
- працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового до-говору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною осо-бою (ст.2);
- трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (робото-давцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати робо-ту, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зо-бов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абзац 1 ст.21).
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договір (в тому числі цивільно-правовий) — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Його учасни-ками є замовник та виконавець. Він може укладатися у формі договору підряду (регулюється гл. 61 ЦКУ) або договору надання послуг (гл. 63. ЦКУ).
Слід зазначити, що договори цивільно - правового характеру мають ви-значати конкретний обсяг виконуваної роботи, відповідні строки її виконання тощо, інакше вказані відносини трактуються як скриті трудові відносини, що є порушенням законодавства про працю і матимуть відповідні наслідки.
Виходячи з наведеного виникає питання: чи може виступати сторона циві-льно - правового договору як працівник учасника для підтвердження його від-повідності кваліфікаційному критерію «наявність в учасника процедури закупів-лі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід»?
При здійсненні закупівель Замовник має дотримуватись як законодавства про публічні закупівлі, так і законодавства в цілому.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв зокрема наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги. Про визначення постановою № 1178 особливого підходу до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника докладніше в узагальненій відповіді, що надана листом від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
|
|
|
07.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: ...."інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;".
У разі якщо, в тендерній документації зазначити предмет закупівлі технічні та якісні характеристики якого відповідають відповідному стандарту (наприклад ГОСТ, ДСТУ тощо), який є у відкритому доступі, з додаванням виразу або "еквівалент" чи обов'язково повинна бути у складі тендерної документації додатково технічна специфікація.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Перелік відомостей, які має містити тендерна документація встановлений частиною другою статті 22 Закону.
При цьому відповідно до пунктів 3 і 4 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості: інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби).
При цьому згідно з статтею 23 Закону технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
Технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|
|
|
28.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Замовником в Тендерній документації було встановлено кваліфікаційний критерій у вигляді підтвердження фінансової спроможності (при цьому розмір доходу чи відсоток встановлено не було). Учасник надав баланс, розмір якого складає лише 30% від вартості предмету закупівель, після чого був дискваліфікований Замовником через непідтвердження фінансової спроможності. Чи правомірна дискваліфікація? Чи вважається, якщо Замовником не вказано менший відсоток, що "за замовчуванням" мається на увазі, що розмір доходу за балансом повинен становити 100% вартості предмету закупівлі ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Так, згідно з абзацом пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються, зокрема один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Виходячи з підпункту 4 частини другої і частини третьої статті 16 Закону, замовник може установити такий кваліфікаційний критерій як наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Таким чином, замовник самостійно та з дотриманням законодавства установлює вимоги у тендерній документації, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
При цьому пунктом 44 Особливостей визначено вичерпний перелік підствав, через які замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.
Водночас виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Про визначення постановою № 1178 особливого підходу до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника докладніше в узагальненій відповіді, що надана листом від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
25.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 39 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 44 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.
У зв'язку із цим, прошу надати відповіді на наступні запитання:
1. Чи єдиним можливим способом встановлення замовником факту подання недостовірної інформації учасником у тендерній пропозиції є підтвердження інформації на звернення до органів державної влади, підприємтсв, установ, організацій відповідно до їх компетенції?
2. Чи правомірним є встановлення замовником факту зазначення у тендерній пропозиції учасника недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів самостійно шляхом перевірки цієї інформації у відкритих джерелах, зокрема в державних реєстрах, в електронної системи закупівель Прозорро та ін. без звернення до державних органів чи інших суб’єктів господарювання ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Щодо питання 1
Відповідно до пункту 42 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.
Таким чином, виходячи з положень Особливостей, замовник у разі потреби має можливість і право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. При цому перелік цих оранів підприємств, установ, організацій не є вичерпним.
Щодо питання 2
Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Виходячи з пункту 28 Особливостей, у тендерній документації зазначаються, зокрема, підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.
Отже, спосіб підтвердження інформації зазначається замовником самостійно у тендерній документації відповідно до Особливостей.
Водночас будь-які рішення у процесі проведення процедури закупівлі, у тому числі щодо невідповідності учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації та підтвердження наявності/відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції у конкретному випадку приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
|