|
28.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Згідно з вимогами тендерної документації в складі тендерних пропозицій учасники надають документи, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції та договору:
- статут,
- наказ про призначення,
- протокол (виписка з протоколу) або рішення засновників, або довіреність, або доручення, або інший належний документ, що підтверджує повноваження посадової (посадових) особи (осіб) учасника на підписання документів пропозиції та договору; документом, що підтверджує надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення процедури закупівлі).
В складі пропозиції одного з учасників надано статут, наказ про призначення директора, протокол загальних зборів засновників про призначення директора та довіреність на керівника проектів і програм підприємства. Довіреність на вищезазначену особу видана директором та уповноважує представника підприємства формувати документи, пов’язані з участю в тендерних закупівлях, представляти інтереси підприємства при участі в тендерах, підписувати документи тендерної пропозиції, договори та угоди. Директор не підписував жодного документу тендерної пропозиції окрім довіреності на керівника проектів і програм. Саме ця особа підписала всі документи тендерної пропозиції і, скоріш за все, буде підписувати договір. Чи повинен був учасник торгів в складі тендерної пропозиції надавати наказ про призначення керівника проектів і програм підприємства? Чи наданих учасником документів достатньо згідно з вимогами тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об’єктом авторського права та/або суміжних прав.
Статтею 22 Закону встановлені обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація.
Вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з дотриманням законодавства в цілому.
Тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону.
При цьому розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 28 Закону. У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
Водночас, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону, відповідальність за порушення вимог, установлених цим Законом, зокрема в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку України не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати відповіді на питання, які виникають в контексті застосування п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України “Про публічні закупівлі”:
1) Чи має право підписувати тендерну пропозицію від імені учасника - юридичної особи представник – фізична особа, яка діє за довіреністю і НЕ перебуває у трудових відносинах з учасником (не займає жодної посади)?
2) Чи має право підписувати тендерну від імені учасника - юридичної особи її працівник, який перебуває у трудових відносинах з учасником, але НЕ займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки.
Крім того, статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Разом з тим, питання представництва регулюється Главою 17 Цивільного кодексу України.
Таким чином, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, така особа має дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства в цілому.
|
|
23.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Відповідно до аб.1 ч.3 ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі" зазначено, що спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. В тож же час у аб.2 ч.3 ст.17 зазначено , що переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Питання : чи потрібно у Переможця вимагати документальне підтвердження щодо відсутності заборгованості зі сплати податків та зборів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Абзацом другим частини третьої статті 17 Закону встановлено, що переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
Разом з тим, виходячи зі змісту абзацу першого частини третьої статті 17 Закону встановлено, що спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі
Згідно з частиною третьою статті 32 Закону, зокрема у разі ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Таким чином, у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, документи, визначені у тендерній документації згідно статті 17 Закону (крім документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним) надаються переможцем замовнику.
|
|
23.05.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
В відкритих торгах, що опубліковані в травні місяці 2018 р. для підтвердження відповідністі учасника кваліфікаційним критеріям замовник вимагає в складі тендерної пропозиції "... виконання учасником аналогічного договору за останні два роки". При зверненні до Замовника через систему Прозорро щодо до розяснень з цього питання, останнй надає відповідь: "...необхідно надати копію договору укладеного за останні два роки", тобто просто цитуючи вимогу тендерної документації. Чи можна вважати цей період, що визначається Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, період с 01.01.2016-01.01.2018 рр.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=80864956-f9a5-4173-bddb-2ee026d620bd&lang=uk-UA розміщено відповідь на запит стосовно питання роз'яснень щодо тендерної документації до замовника.
Крім того, частиною другою статті 23 Закону встановлено, що замовник має право з власної ініціативи або зокрема за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.
При цьому порядок оскарження визначений статтею 18 Закону.
Так, згідно частини другої статті 18 зокрема скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
Водночас статтею 30 Закону передбачено імперативну норму, згідно якої замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо, зокрема учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону або тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
З огляду на викладене, з питань роз"яснення або конкретизації умов тендерної документації слід звертатись до замовника у порядку, передбаченому статтею 23 Закону та/або можна подавати скаргу до органу оскарження згідно статті 18 Закону.
Довідково пропонуємо ознайомитись із інформацією для учасників, розміщеною на ресурсі ДП "ПРОЗОРРО" за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base?page=1&count=10&type=knowledge_base&category_id=769
|
|
09.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
З приводу отримання гранту щодо створення Центру обміну технологій в сфері терапії залежностей на базі Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України(далі УНДІ ССПН)Каліфорнійським університетом в Сан Дієго доручено УНДІ ССПН проведення Міжнародної конференції. Службою контрактів і грантів Каліфорнійського університету будуть перераховані кошти на оплату послуг з проведення зазначеної Конференції в сумі 36000,00 доларів США. Кошти, що надійдуть на оплату послуг з проведення конференції належить до другої групи влсних надходжень бюджетних установ. ПИТАННЯ: Чи потрібно проводити відкриті торги на оплату послуг з проведення зазначеної Конференції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами”, який містить відповідь на питання, зазначене у зверненні.
Разом з тим, відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, який відповідно до покладених завдань здійснює у межах повноважень контроль за, зокрема веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності. Тому, з питання класифікації груп власних надходжень бюджетних установ слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|