|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати відповіді на питання, які виникають в контексті застосування п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України “Про публічні закупівлі”:
1) Чи має право підписувати тендерну пропозицію від імені учасника - юридичної особи представник – фізична особа, яка діє за довіреністю і НЕ перебуває у трудових відносинах з учасником (не займає жодної посади)?
2) Чи має право підписувати тендерну від імені учасника - юридичної особи її працівник, який перебуває у трудових відносинах з учасником, але НЕ займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки.
Крім того, статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Разом з тим, питання представництва регулюється Главою 17 Цивільного кодексу України.
Таким чином, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, така особа має дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства в цілому.
|
|
|
02.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Тендерний комітет виконкому Саксаганської районної у місті ради, провів процедуру закупівлі "Офісне устаткування та приладдя різне", аукціон пройшов 19.02.2018, визначення переможця відбулося 23.02.2018 року. укладання угоди з урахуванням періоду оскарження було можливим з 06.03.2018 по 15.03.2018. 06.03.2018 ПОСТІЙНО ДІЮЧА АДМІНІСТРАТИВНА КОЛЕГІЯ
АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ своїм рішенням прийняла скаргу до рзгляду. Розглід скарги відбулося 20.03.2018. Рішення № 2501-р/пк-пз від 20.03.2018
було оприлюднено лише 29.03.2018 об 11:48. Питаня, з якого по яке число ми, як Замовник маємо право укласти договір з переможцем торгів. Будемо вдячні за терміновість відповіді, у звязку з тим, що Ваша відповідь допоможе розібратися втермінах укладання договору та недопустити порушення Законуц України "Про публічні закупівлі"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статі 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
У свою чергу, відповідно до частини восьмої статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
При цьому згідно з частиною одинадцятою статті 18 Закону протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель.
Поряд з цим, повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
17.05.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
На торгових площадках не розрізняється поняття «очікуваної вартості» та «критерію оцінки пропозицій» в частині включення/не включення податку на додану вартість. Якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ, то відповідно при розміщенні Замовником інформації про очікувану вартість необхідно (обов’язкове для заповнення) зазначити відмітку «з ПДВ». В такому випадку в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: UAH з ПДВ.
При одночасній участі в процедурі закупівлі учасників платників ПДВ та не платників ПДВ, виникає ситуація, що проти ціни пропозиції учасника – не платника ПДВ в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: UAH з ПДВ – що не відповідає дійсності.
Приклад:
Очікувана вартість закупівлі 500 000,00 тис. грн. із зазначенням відмітки «з ПДВ»
Ціна тендерної пропозиції учасника – платника ПДВ: 400 000,00 грн. з ПДВ.
Ціна тендерної пропозиції учасника – не платника ПДВ: 350 000,00 грн. без ПДВ.
В системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне:
Ціна тендерної пропозиції учасника – платника ПДВ: 400 000,00 UAH з ПДВ.
Ціна тендерної пропозиції учасника – не платника ПДВ: 350 000,00 UAH з ПДВ.
Переможцем
За результатами оцінки електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною буде визнана пропозиція, що подана учасником – не платником ПДВ з 350 000,00 UAH з ПДВ (це й повинно бути ціною договору), тоді як фактична ціна пропозиції такого учасника 350 000,00 грн. без ПДВ.
Наслідком цього, є недотримання приписів статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» ,згідно якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Чи правомірними будуть дії замовника, в частині укладання договору з переможцем - – не платником ПДВ по ціни «без ПДВ», тоді як в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни такого переможця буде зазначено: UAH з ПДВ
Також, прошу повідомити, чи існують рекомендації яким чином забезпечити рівну участь в одній процедурі учасників платників ПДВ та не платників ПДВ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі №3302-06/3810-03 від 07.02.2017 "Щодо електронної системи закупівель" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому повідомляємо, що відповідь на подібні питання надано у запитах 85/2016 та 580/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=32c0b1c5-2e6e-4a53-87e1-f60512e34313&lang=uk-UA, та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a82d4ef-2ddc-4e9b-a30b-65e74cbb4d44&lang=uk-UA
|
|
|
03.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) не визначено розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону при проведені процедури відкритих торгів.
Однак, відповідно до п. 6.4 Порядку здійснення допорогових закупівель, який затверджено наказом ДП «Зовнішторгвидав України» вiд 13.04.2016 №35, крок аукціону, який зазначається у гривнях і вираховується як відсоткове відношення до очікуваної вартості Закупівлі, має знаходитись у діапазоні від 0,5% до 3% від очікуваної вартості закупівлі.
Крім того, стаття «Як працює модуль «Аукціон»» на сайті http://infobox.prozorro.org, також містить рекомендовані межі мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону, а саме 0,5-3% від бюджету.
Проте, досвід проведення закупівель за процедурою відкритих торгів з очікуваною вартістю понад 20-30 млн. грн. виявив значне звуження конкурентного середовища та унеможливлення для Учасників знижувати ціну їх тендерних пропозицій під час аукціону у разі визначення мінімального кроку пониження ціни у розмірі 0,5 відсотка або більше від очікуваної вартості закупівлі у зв’язку із занадто великим кроком пониження ціни.
Виходячи з вищезазначеного, прошу надати роз’яснення чи має право Замовник не порушуючи вимог Закону визначати розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону нижчим за 0,5% від очікуваної вартості закупівлі при проведені процедури відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з абзацом четвертим статті 29 Закону учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.
Поряд з цим, Закон не встановлює мінімальний та максимальний кроки пониження ціни.
При цьому згідно з пунктом 2 Наказу 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов’язкові поля, передбачені системою.
Так, згідно з частиною другою статті 29 Закону в оголошенні про проведення процедури закупівель обов’язково зазначаються відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|
|
|
28.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Згідно з вимогами тендерної документації в складі тендерних пропозицій учасники надають документи, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції та договору:
- статут,
- наказ про призначення,
- протокол (виписка з протоколу) або рішення засновників, або довіреність, або доручення, або інший належний документ, що підтверджує повноваження посадової (посадових) особи (осіб) учасника на підписання документів пропозиції та договору; документом, що підтверджує надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення процедури закупівлі).
В складі пропозиції одного з учасників надано статут, наказ про призначення директора, протокол загальних зборів засновників про призначення директора та довіреність на керівника проектів і програм підприємства. Довіреність на вищезазначену особу видана директором та уповноважує представника підприємства формувати документи, пов’язані з участю в тендерних закупівлях, представляти інтереси підприємства при участі в тендерах, підписувати документи тендерної пропозиції, договори та угоди. Директор не підписував жодного документу тендерної пропозиції окрім довіреності на керівника проектів і програм. Саме ця особа підписала всі документи тендерної пропозиції і, скоріш за все, буде підписувати договір. Чи повинен був учасник торгів в складі тендерної пропозиції надавати наказ про призначення керівника проектів і програм підприємства? Чи наданих учасником документів достатньо згідно з вимогами тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об’єктом авторського права та/або суміжних прав.
Статтею 22 Закону встановлені обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація.
Вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з дотриманням законодавства в цілому.
Тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону.
При цьому розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 28 Закону. У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
Водночас, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону, відповідальність за порушення вимог, установлених цим Законом, зокрема в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку України не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|