|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Мінекономрозвитку як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Основні функції Мінекономрозвитку визначено статтею 8 Закону.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 8 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу (Мінекономрозвитку України) є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель (далі - узагальнені відповіді).
Поряд з цим узагальнені відповіді надаються на підставі Закону, яким встановлена конкретна сфера правового регулювання, а також на підставі підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на його виконання (далі - законодавство у сфері публічних закупівель).
Інформуємо, що вказане законодавство у сфері публічних закупівель є чинним на даний момент.
|
|
На Комунальному Підприємстві "Київкінофільм" проводилась закупівля ДК 021:2015: 71320000-7 — Послуги з інженерного проектування "Проектні роботи по об’єкту: «Капітальний ремонт приміщень кінотеатру "Лейпциг", за адресою: пр-т. Леся Курбаса, 8, м. Київ". У звя’зку з допущеними технічними помилками (а саме:невідповідність назви закупівлі та її класифікатора ДК 021:2015, до зазначених в плані назви закупівлі та класифікатора закупівлі; помилка при зазначенні реквізитів підрядника), договір було двічі розірвано. Але, під час розірвання договору, помилково було зазначено, що виплачено повну суму за цим договором. Таким чином, у системі відображаеться, що було проведено оплату в три рази більшу, ніж було зазначено в плані. Чи є можливість це змінити, та які наші подальші дії?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі статтею 22 Закону тендерна документація повинна містити у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Таким чином, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників, яких учасник планує залучати до виконання робіт за умови, що обсяг таких робіт становить не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. При цьому у разі, якщо учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, встановлення вимоги щодо надання такої інформації у складі тендерної пропозиції не є обов"язком замовника.
Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця.
Разом з тим статтею 36 Закону передбачено можливість зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання у випадках, визначених у цій статті Закону.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 15 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок) визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу.
Разом з тим, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, відповідно до статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Таким чином, у разі якщо вартість кожного предмету закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, та зазначеного у такому договорі, менше вартісних меж, встановлених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник укладає такий договір без застосування процедур, визначених Законом, керуючись положенням Цивільного та Господарського кодексів України.
Тому замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону та Порядку, та вартість яких окремо менше вартісних меж, встановлених Законом.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповнвоаженого органу за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA у запитах № 94/2016 та 82/2017.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|