|
|
10.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо роз'яснити наступне:
З 1 жовтня 2021 року вступили нові правила постачання теплової енергії споживачам та затверджено нові типові договори про надання послуг (Постанова КМУ від 21 серпня 2019 р. № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії").
Теплопостачання в розрізі предмету закупівлі тепер визначено послугою, раніше теплова енергія закуповувалася як товар. Просимо пояснити який код ДК правильно використовувати для закупівлі ПОСЛУГИ з теплопостачання, оскільки наявний код ДК за 4 знаком 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція відноситься до закупівлі ТОВАРІВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
|
|
|
10.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Будь ласка, допоможіть розібратись. В січні укладено договір на постачання електроенергії за результатами спрощеної процедури закупівлі. В жовтні постасчальник повідомив про підвищення тарифів, що приводе до збільшення суми договору. Вимушені були дочекатись виділення додаткових коштів, розірвати існуючий договір фі тепер укладаємо прямий договір з цим же постачальником на період листопад-грудень. Питання - чи можемо ми застосувати в новому прямому договорі ст.631, якщо предмет договору той самий, що і зі спрощеною закупівлею, але за рахунок виділених додаткових коштів? Чи можливо розглядати ці два договори як окремі і незалежні один від одного? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Крім того, частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Водночас зазначаємо, що застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України в договорах, укладених без використання електронної системи закупівель можливе, якщо така умова була зазначена під час укладення такого договору.
|
|
|
10.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено цінові пороги для застосування процедур закупівель/спрощених закупівель/укладення прямих договорів замовниками публічних закупівель залежно від вартості предмета закупівлі. Закон містить порогові значення вартості предмета закупівлі, однак не містить тлумачення терміну "вартість предмета закупівлі", насамперед - чи включає така вартість предмета закупівлі податок на додану вартість (далі - ПДВ). Згідно з законодавством Європейського Союзу, до гармонізації з яким Україна прямує згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, порогові значення для цілей застосування законодавства про закупівлю не включають ПДВ. Відповдіно до частини 1 статті 5 «Методи розрахунку очікуваної вартості закупівель» Директиви № 2014/24/ЄС від 26.02.2014 «Про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC» розрахунок оціночної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі, без ПДВ, яку належить сплатити згідно оцінки замовника, включаючи будь-які форми варіантів і будь-які поновлення контрактів, явно зазначені в документації конкурсних торгів. У зв'язку з викладеним прошу роз'яснити: чи включають порогові значення вартості предмета закупівлі, встановлені у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", розмір ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Разом з тим згідно з примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.
Отже, замовники при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі самостійно зазначають про включення/невключення податку на додану вартість (ПДВ) та керуються вартісними межами, що зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
|
|
|
09.11.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідь щодо дій Замовника у наступній ситуації:
1. Замовником визначено переможця закупівлі і оприлюднено повідомлення про намір укласти договір.
2. Однак договір не укладено, так як за час його укладення відпала потреба у закупівлі і тендерним комітетом скасовано торги.
3. учасником оскаржено рішення Замовника стосовно скасування торгів до АМКУ, АМКУ визнав зобов'язав скасувати рішення про скасування торгів.
4. Замовник оскаржив рішення АМКУ до суду.
5. учасник звернувся до суду з позовом про визнання договору укладеним, суд визнав договір укладеним
6. Замовник оскаржив рішення суду щодо визнання договору укладеним в апеляційній інстанції, однак апеляційна інстанція залишила рішення суду першої інстанції без змін.
7. Враховуючи рішення суду щодо визнання договору укладеним, Замовник відкликав позов щодо оскарження рішення АМКУ
8. Уповноважена особа протоколом скасувала рішення тендерного комітету щодо скасування торгів
Враховуючи зазначене, чи має оприлюднюватись договір про закупівлю, який визнано судом укладеним (хоча він не підписувався сторонами)? І в які строки має оприлюднюватись такий договір, враховуючи те, що Законом не регламентовані описані ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
У свою чергу, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
|
09.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення щодо порядку здійснення закупівель товарів необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій корона вірусної хвороби (COVID-19), зазначених абз.1 п.3-1 розділу X Закону України «Про публічні закупівлі» та не включених до переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 №1012 «Деякі питання закупівлі лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 №3304-04/47893-07 “Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F47893-07
|