|
|
23.11.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" «Збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Чи обовязково вимагати від Постачальника Висновок Торгівельно-промислової палати, якщо підвищення ціни відбувається у договорі, укладеному за результатами спрощеної закупівлі, або за прямим договором?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Вимоги визначені частиною п'ятою статті 41 Закону, застосовуються саме до договорів про закупівлю, укладених за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”(Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та Господарським кодексом України (далі – ГК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
|
|
|
23.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
2 рази не відбулася спрощена закупівля електричної енергії по ціні 3,44 за 1 кВт*год
Чи можливо підписати договір відповідно ст 3. ч7 п1 Закону про Публічні Закупівлі але по ціні 4.50 за 1 кВт*год? При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, не змінюються? Зменшується тільки загальний обсяг кВт
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1181/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2e1099ac-b73e-49b8-a3af-e8370689b9a5&lang=uk-UA
|
|
|
23.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Було двічі відмінено відкриті торги, через відсутність конкуренції, а саме був в обох лише один учасник. На підставі того, що було відмінено 2 відкритих торгів, була оголошена переговорна процедура, про те в ній протокол визначення переможця був завантажений з порушенням строків чере 8 днів, внаслідок чого вона і була скасована.
Питання, чи можливо провести ще одну переговорну процедуру на підставі того, що було двічі відмінено відкриті торги та не був укладений договір після проведення переговорної процедури, або робити знову відкриті торги, так як немає підстави для проведення переговорної процедури? Також, чи була використана підстава для проведення переговорної процедури через двічі відмінені відкриті, в відміненій переговорній процедурі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Водночас переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема, неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель.
Отже, виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником один раз, з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) будуть проведені у поточному році. При цьому переговорна процедура закупівлі має завершитися укладанням договору про закупівлю, тобто має відбутися. Процедура, яка проводилася замовником, але була відмінена з підстав, передбачених частиною восьмою статті 40 Закону, а тому не закінчилася укладанням договору, не вважається використаною та не позбавляє замовника права провести переговорну процедуру закупівлі знову. Закон не містить заборони або обмежень щодо проведення повторної переговорної процедури закупівлі у разі її відміни з підстав, передбачених частиною восьмою статті 40 Закону.
|
|
|
23.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підкажіть будь ласка: Заклади овіти, які належать до комунальної власності селищної ради не передані до Відділу освіти (юр.особи), який створено в цій селищній раді. 1.Хто повинен проводити процедуру закупівлі на електроенергію, опалення для закладів освіти? Відділ освіти є уповноваженим органом. Засновником - селищною радою приміщення не передані на баланс Відділу освіти.
2.Чи може селищна рада проводити закупівлі для закладів освіти? Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" та від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0&fNum=36904
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%20%093304-04%2F56256-06%20
Так, у разі якщо замовником у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) є головний розпорядник бюджетних коштів (розпорядник бюджетних коштів), який не делегує повноважень розпорядникам нижчого рівня (одержувачам бюджетних коштів), то планування та придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, саме цим суб’єктом.
|
|
|
23.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємству, в межах договору про обслуговування населення за програмою медичних гарантій, необхідно здійснити закупівлію медичних послуг (лаболаторних досліджень). Тарифи Виконавця на такі послуги, в якого планується проведення закупівлі, встановлені Черкаською обласною державною адміністрацією відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення". Просимо роз'яснити чи поширюєтся на даний випадок (застосовується) дія Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
Крім цього, зазначаємо, що норма пункту 5 частини шостої статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), яка дозволяє здійснювати закупівлі деяких предметів закупівлі без застосування Закону, стосується: 1) саме замовника, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання; 2) якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині шостій статті 3 Закону у конкретних випадках.
|