|
09.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
З відповіді Департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку на запит 196/2017 стосовно визначення поняття "обсяг" випливає, що воно стосується робіт та послуг, та є еквівалентом поняття "кількість", яке стосується товарів. Але згідно п. 1 Порядку визначення предмету закупівлі при здійсненні закупівлі лікарських засобів замовник може визначати частини такого предмету (лоти) у тому числі за ОБСЯГОМ. З огляду на дефініцію у ст. 2 ЗУ "Про лікарські засоби" та п.32 ч.1 ст.1 ЗУ "Про публічні закупівлі" лікарські засоби є товаром.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок).
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу (абзац шостий пункт 1 Порядку).
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Ураховуючи викладене, замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі лікарських засобів за обсягом. При цьому обсяг та кількість є тотожними поняттями.
|
|
01.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
У замовника є потреба у закупівлі трубної продукції за одним кодом ДК 021:2015, але труби мають різний діаметр. Чи може замовник визначити кожний вид труби, як окремий предмет закупівлі та провести на кожний діаметр труби окрему процедуру закупівлі відкритих торгів, чи необхідно проводити одну процедуру відкритих торгів полотно по кожному діаметру труби?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до положень абзаців другого та четвертого пункту 1 розділу II Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/ 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Разом з тим згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Таким чином, замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури.
|
|
27.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
При складанні кошторисів на 2017р., наше підприємство стикнулося з необхідністю зазначення в кошторисі прогнозованого рівня інфляції на 2017 рік.
В якому нормативному документі ми можемо отримати цю цифру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”.
Поряд з цим ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнято наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, з метою удосконалення нормативної бази у будівельному комплексі України, на підставі рішення науково-технічної ради Мінрегіону України від 13.12.2012 № 206 та на виконання Програми перегляду державних будівельних норм і правил на період до 2015 року, затвердженої постановою КМУ від 13.04.2011 № 471.
Відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою КМУ від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері будівництва, і відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування під час здійснення будівництва із залученням державних коштів.
Ураховуючи викладене, із зазначеного питання слід звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
|
|
25.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати роз'яснення з наступного питання: У випадку мультилотової закупівлі, в п.6. Оголошення про проведення відкритих торгів - "Коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі" замовники мають зазначити загальний код предмета закупівлі за показником четвертого знаку класифікатора 021:2015, чи вони мають відобразити розширений код кожного окремого лоту за показником четвертої - восьмої цифр єдиного закупівельного словника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Форма оголошення про проведення відкритих торгів затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов’язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
Так, при заповненні форми оголошення про проведення відкритих торгів, у пункті 6 замовником вноситься інформація про коди та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Водночас Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до положень абзаців другого та четвертого пункту 1 розділу II Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/ 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
При цьому щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до ДП "Прозорро", як адміністратора системи, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Розробка містобудівної документації відноситься до предмету закупівлі - робіт чи послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень.
Визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
У свою чергу, пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” визначено, що детальний план території – містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 цього Закону містобудівна документація – затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Поряд з цим частиною третьою та четвертою статті 17 Закону України “Про основи містобудування” встановлено, що розробка містобудівної документації здійснюється проектними організаціями, іншими юридичними особами, які мають ліцензії на виконання відповідних робіт, що видаються в порядку, встановленому законодавством.
Види, склад, порядок розробки та затвердження містобудівної документації визначаються законодавством. Порядок проведення експертизи містобудівної документації визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, якщо розроблення містобудівної документації здійснюється (є необхідним супроводом) для проведення робіт (будівництва), що включається до зведеного кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення “роботи” у розумінні Закону.
В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону.
|