|
|
25.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Під час ознайомлення зі змінами до Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 763 від 18.07.2023 року у нас виник ряд запитань, що стосуються практичного застосування вказаних змін при провадженні практичної діяльності з закупівель.
1. Відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року в редакції від 21.07.2023 року державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень одним з трьох способів: або з застосуванням процедури відкритих торгів, з особливостями затвердженими постановою постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 року, або з застосуванням спрощених закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», або шляхом запиту ціни пропозицій в електронному каталозі. Чи вірно ми розуміємо, що уповноважена особа на свій розсуд обирає один з трьох способів закупівлі і жоден спосіб закупівлі не призведе до порушення з боку замовника?
2. В Постанові Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року в редакції від 21.07.2023 року не регламентований порядок закупівлі товарів та послуг вартістю менше 200 тис. гривень та робіт вартістю менше 1,5 млн. гривень, чи можна такі закупівлі проводити без застосування процедур закупівель з дотриманням вимог статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі»?
3. Який критерій для визначення вартісних меж для застосування відкритих торгів або спрощених закупівель, або запиту ціни пропозицій, мається на увазі саме вартість товару чи послуг за договором, чи сума за предметом закупівлі по четвертому знаку за Єдиним закупівельним словником?
4. В разі якщо критерієм для визначення вартісних меж для визначення способу закупівлі є сума за предметом закупівлі по четвертому знаку за єдиним закупівельним словником, то з якого саме моменту необхідно визначати такі вартісні межі з початку року чи з моменту набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 763 від 18.07.2023 року?
5. Який порядок закупівлі товарів робіт і послуг в разі якщо процедура закупівлі, яку обрала уповноважена особа, (відкриті торги, спрощена закупівля або запит ціни пропозицій) не відбулась через відсутність пропозицій учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до положень пункту 8 постанови Кабінету МІністрів України від 18.07.2023 № 736 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176), або в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, в електронній системі закупівель, або в порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407).”.
Державний замовник самостійно визначає один з наведених варіантів закупівель, виходячи з власних потреб. При цьому наголошуємо, що при обранні способу закупівлі відповідно до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" державному замовнику потрібно керуватись принципами, викладеними у статті 3 Закону України “Про оборонні закупівлі”.
|
|
|
24.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, будь ласка, для публічних закупівель є особливості/обмеження щодо того, здійснюються за договором чи безготівкові, чи готівкові розрахунки?
Якщо з ФОП-ами та іншими юридичними особами не перевищувати ліміт 10000 грн, то чи треба якісь додаткові дії робити, щоб можна було готівкові розрахунки робити? (Можливо зміни в статут юр особи, що можна готівкові розрахунки робити, чи не треба цього?)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить регулювання питань, пов'язаних з формою розрахунків.
При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства.
Відповідно до Положення про Державну казначейську службу Укаїни, рзатвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Тому, з порушених питання щодо форми розрахунків пропонуємо звернутись до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.
|
|
|
24.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.05.2023 року набула чинності Постанова КМУ від 17 лютого 2023 р. № 471 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 і від 21 березня 2023 р. № 253 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесено зміни до Постанови КМУ №1178 від 12 жовтня 2022 р. «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
Відповідно підпунктами 2 та 8 п. 47 Особливостей передбачається, що Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли:
2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
8) учасник процедури закупівлі визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.
Абзацами 15-17 п. 47 Особливостей передбачено, що Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім підпунктів 1 і 7, абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції. Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту.
В свою чергу згідно п. 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей.
З огляду на викладене вище, просимо надати роз’яснення, як бути Замовнику в ситуації, коли Переможець закупівлі не надає відповідних документів згідно пп.2,8 п.47 Особливостей, а підстав для відхилення в цій частині немає, відповідно, виникає ризик укладання договору з учасником, який внесений до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, або такий учасник визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура, та як Замовник має перевірити відомості про переможця щодо відсутності підстав за пп.2 та 8 Особливостей, якщо такі відомості містяться у закритих реєстрах на час воєнного стану?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 375/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=846df339-3602-4cc0-ac7f-6ad46c157350&lang=uk-UA
|
|
|
21.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша установа відповідно до п. 12 ст. 2 Бюджетного Кодексу України повністю утримується за рахунок місцевого бюджету.
Плануємо здійснити закупівлю персональних комп’ютерів, а саме автоматизованих робочих місць в комплекті (системний блок, клавіатура, миша, монітор).
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 № 332
«Про граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету» (далі - Постанова) затверджено граничні суми витрат на придбання окремих видів товарів, що придбаваються за рахунок державного бюджету.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 № 102 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2001 р. №332» були внесені зміни. У пункті 1 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102 «Затвердити граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання та утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, республіканського Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів», слова «республіканського Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів» - вилучені. Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102 рекомендовано органам місцевого самоврядування затвердити протягом місяця граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів.
На виконання пункту 2 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102 не були затверджені граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів.
Отже, у зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення щодо обов’язку врахування в роботі постанови КМУ від 04.04.2001 № 332, якщо відповідний розпорядчий документ згідно пункту 2 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102 не був затверджений, та якими граничними сумами ми маємо керуватися при плануванні закупівлі персональних комп’ютерів, а саме автоматизованих робочих місць в комплекті (системний блок, клавіатура, миша, монітор), якщо наша установа утримується за рахунок місцевого бюджету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 № 332 (далі – постанова № 332 ) затверджено граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету.
Водночас основні функції Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, визначено статтею 9 Закону.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить питання застосування законодавства у сфері державної фінансової та бюджетної політики.
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (із змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, забезпечує формування державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності та забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, державної політики у сфері контролю за трансфертним ціноутворенням, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку. Тому, з питань постанови № 332 пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
21.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня шановні колеги.
прошу надати профільну відповідь на наступне.
В ході опрацювання ринку майбутньої закупівлі до нас було направлено звернення виробника з арабської Республіки Єгипет, щодо встановленої в технічному завданні вимоги відповідно до п.6-1. Прикінцевого розділу Закону України "Про публічні закупівлі" (далі за текстом ЗУ). так як необхідний нам товар підпадає під перелік категорії товарув визначених в п.п. 2, п.6-1 ЗУ. Потенційний учасник (виробник) питанє щодо можливості застосування виключення, яке зазначене в абз.2, п.п 4, п.6-1 ЗУ, а саме "Цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі", а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.", так як його держава підписала угоду "Торговельна угода між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет", що набрала чинності з 17.12.1993р., посилання на веб-сторінку - https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/818_003.
Нами проведено аналіз та жодним чином не знайдено підтвердження, що дана угода
ратифікована Верховною Радою України. Також дана угода не містить встановлених лімітів застосування, як це передбачено іншими міжнародними угодами, що підпадають під п.п.4, п.6-1 ЗУ.
Але для унеможливлення дискримінації прав учасника, звертаємось до вас для надання кваліфікованої відповіді в цьому питанні. Чи розповсюджується зазначене в абз.2 п.п4, п.6-1 виключення до "Торговельна угода між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет", якщо так, то з якої суми можливе її застосування.
дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1019/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8457ea87-8a71-4deb-a221-007b17b8b2ea&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|