|
01.07.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Чи можна вважати учасника переможцем, який завантажив тендерну пропозицію з ст. 17, де зазначено, що особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію, не була засуджена засуджена за злочин з корисливих мотивів, (зокрема пов'язаних з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), а не за текстом, що викладений нижче: службова (посадова) особа нашого підприємства процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), не була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку., порушуючи зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" внесені Законом України «Про внесення змін до статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень”» від 3 листопада 2020 року № 954-IX. Згідно із вказаним Законом, у пунктах 5 і 6 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 45, ст. 289) слова "злочин, учинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний", "злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний" замінено словами "кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|
|
23.06.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до розпорядження КМУ від 25 вересня 2019 року № 846-р (далі - розпорядження) визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим та перелік товарів, закупівля яких через ЦЗО є обов’язковою.
Враховуючи, що і саме Агентство, і заплановані до закупівлі товари (ДК 021:2015 - 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне) підпадають під дію розпорядження, та зважаючи що оголошена ЦЗО процедура відкритих торгів не відбулася у зв’язку з відсутністю учасників, виникають запитання:
1) Чи можливе проведення переговорної процедури безпосередньо замовником (Держенергоефективності), у разі якщо відкриті торги, оголошені ЦЗО, двічі не відбудуться у зв’язку з відсутністю учасників (Відповідно до ст.40 ЗУ “Про публічні закупівлі”)? ;
2) Зважаючи на планову суму закупівлі (15700 грн) чи можливе укладання прямого договору без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель) чи закупівлі з використанням електронного каталогу за умови, що відкриті торги, оголошені ЦЗО, двічі не відбудуться у зв’язку з відсутністю учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 38 частини першої статті 1 Закону, централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО) - це юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.
Щодо питання 1
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 “Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій” та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р “Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією” (далі – розпорядження) передбачено, що ЦЗО проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом. При цьому нормативно-правовими актами не передбачено можливості проведення ЦЗО переговорної процедури закупівель. Водночас перелік підстав для застосування замовником переговорної процедури закупівлі визначено частиною другою статті 40 Закону.
Отже, у разі якщо обов’язкові закупівлі через ЦЗО в інтересах замовників двічі не відбулися, то це не є підставою для проведення переговорної процедури замовником самостійно.
Щодо питання 2
Відповідь на питання надано у запиті № 585/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc911510-dd79-4e40-903b-9a6e7835d5d1&lang=uk-UA
|
|
22.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Державне підприємство, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. Технічні умови будуть використовуватись державним підприємством в процесі здійснення його господарської діяльності для виробництва продукції.
За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти державного підприємства, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
З урахуванням наведеного вище, та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» виникла необхідність в отриманні консультації щодо наступного питання:
1. Чи підпадає укладення ліцензійного договору на умовах зазначених вище під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи є предмет ліцензійного договору (надання права використання технічних умов) предметом закупівлі, а саме: товаром, роботами чи послугами, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
3. Якому коду Єдиного закупівельного словника буде відповідати предмет такої закупівлі (надання права використання технічних умов, як об’єкта права інтелектуальної власності)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|
|
18.06.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було проведно переговорну процедуру закупівлі послуг з цетнралізованого водопостачання. Учасником цієї процедури закупівлі є монополіст КП Компанія Вода Донбасу. Замовник був не згоден з деякими пунктами договору, і підписав договір з зазначенням у ньому позначки "з протоколом розбіжностей". Договір був оприлюднений належним чином, але протокол розбіжностей не підписаний. Чи може Учасник закупівлі який є монополістом не підписувати даний протокол розбіжностей, оскільки зоконом заборонено внесення змін до договору після його укладення? І чи буде взагалі правомірним підписання даного протоколу розбіжностей після завершення переговорної процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
17.06.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
КП «Київміськсвітло» звертається до Вас з метою отримання відповідних роз’яснень норм Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до пункту третього частини другої статті 40 Закону Замовник має право застосувати переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі: оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
КП «Київміськсвітло» 29.04.2021 року оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до частини третьої статті 10 Закону щодо закупівлі: Електрична енергія (ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09310000-5 Електрична енергія) (UA-2021-04-29-007139-c). Після розгляду пропозицій учасників та допущення до аукціону, один з учасників подав скаргу до Антимонопольного комітету України щодо допущення деяких з учасників до аукціону. Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» оцінка тендерних пропозицій учасників проводиться автоматично системою закупівель після розгляду всіх тендерних пропозицій шляхом застосування електронного аукціону. Станом на 16.06.2021 р. електронного аукціону ще не було.
Чи може КП «Київміськсвітло» в даному випадку застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пункту третього частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», чи дана норма поширюється тільки для процедур відкритих торгів після оцінки тендерних пропозицій учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 809/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=682ca53f-a15a-49af-b966-0ffb3172f043&lang=uk-UA
Так, відповідно до частини другої статті 40 Закону України “Про публічні закупівлі” переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
|