|
|
06.04.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Наша сільська рада прийняла рішення, розробити у 2017 році генеральні плани трьох населених пунктів, що входять у склад Новознам'янської ОТГ. Пепередньо, необхідно провести топографічні знімання по цим селам. Чи буде проведення топографічних робіт по топозйомці М1:2000 на території с. Нова Знам'янка у сумі 169000 грн; проведення топографічних робіт по топозйомці М1:2000 на території с. Вільна Терешківка у сумі 159000 грн, та проведення топографічних робіт по топозйомці М1:2000 на території с. Майбородівка у сумі 114000 грн окремими предметами закупівлі по Коду ДК 021-2015 (CPV) 71350000-6 - Науково-технічні послуги в галузі інженерії і ми зможемо провести допорогову закупівлю то трьом окремим обєктам ? Чи топозйомка всіх трьох населених пунктів буде складати один предмет закупівлі і нам потрібно буде проводити відкриті торги? Така ж сама ситуація з виготовленням генеральних планів населених пунктів по Коду ДК 021:2015: 71410000-5 — Послуги у сфері містобудування ? Дякую за увагу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Водночас згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.
У свою чергу, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Крім того зазначаємо, що Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг.
|
|
|
04.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
04.04.2017р.
Питання про дотримання законодавства "Про публічні закупівлі": в нас відбулися через систему PROZZORO два тендери: перший-за кодом ДК 021-2015-15111100-0 (яловичина); другий- за ДК 021-2015-15112130-6 (курятина). Вже визначені переможці та запропоновано їм підписати відповідні договори, але органи Державного казначейства у м. Одеса відмовляються зареєструвати договори посилаючись на Наказ №454 від 17.03.2016р. Мін.економ.розвитку та вимагаючи відміни торгів в зв'язку з тим що код ДК має бути 15110000-2 (м'ясо) тобто за першими чотирма цифрами, а інші цифри мають бути нулями. Ми не згідні з цим, адже ми керувалися пунктом 7 ст.2 Закону "Про Публічні закупівлі" і не ділили предмет закупівлі, а провели окремі тендери згідно річного плану, в якому були відображені окремі закупівлі:
1)ДК має бути 15110000-2 (м'ясо);
2)ДК 021-2015-15112130-6 (курятина)
Питання : чи дійсно було порушення нами законадавства про публічні закупівлі через неправильно визначений предмет закупівлі?
Просимо відповісти терміново тому що закінчуються строки визначені законодавством для укладення договорів.
Секретар Тендерного комітету Станкевич С.З.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
30.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
До мене, як керівника Східного УКБ МОУ, надійшла пропозиція від юридичної особи, резидента України, здійснити реконструкцію будівель, що є власністю держави в особі Міністерства оборони України, за небюджетні кошти, про що укласти відповідні договори на проведення реконструкції будівель під житло за небюджетні кошти. Відповідно до умов вказаних договорів потенційний виконавець реконструкції (далі - виконавець) зобов’язується виконати роботи із реконструкції об’єктів нерухомого майна згідно з проектно-кошторисною документацією та вимогами чинного законодавства. Для реалізації цього договору Міністерство оборони України передає, а виконавець приймає частину функцій замовника. На здійснення виконавцем переданих йому функцій замовника, він здійснює фінансування робіт із реконструкції зазначених у договорі об’єктів нерухомого майна за власні кошти. Право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна, що підлягають реконструкції, внаслідок виконання цього договору не переходить до виконавця.
За вказаними договорами на проведення реконструкцію будівель під житло за небюджетні кошти не відбувається закупівля товарів, робіт чи послуг, а також державні кошти не витрачаються.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення, чи підпадають описані вище договори на проведення реконструкції будівель під житло за небюджетні кошти під дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) та чи є необхідним проведення процедури закупівлі за цими договорами.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі перевищує відповідні вартісні межі, визначені абзацами другим та третім статті 2 Закону.
Визначення поняття “замовник” наведено в пункті 9 статті 1 Закону.
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї з процедур, визначених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
При цьому, якщо замовником не передбачається здійснення придбання та укладення договору про закупівлю в розумінні Закону, такі правовідносини не є предметом регулювання цього Закону.
У свою чергу, оскільки відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою КМУ від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері будівництва, і відповідно до покладених на нього завдань зокрема подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення механізмів інвестування та фінансування у будівництві та житлово-комунальному господарстві, із зазначеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
|
|
|
28.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, наше підприємство виявляє бажання приймати участь у різноманітних семінарах, тренінгах, курсах. Наприклад, бухгалтер - "вивчення змін у трудовому праві", юрист - "питання щодо публічних закупівель". Тобто, працівники поодинично планують проходити подібні курси. Оплачуємо за дані послуги ми, як роботодавці. Допоможіть вирішити питання, нам бюджетом виділено 300 тис. на оплату таких послуг. Чи необхідно проводити процедуру торгів?? Проблема в тому, що ми не можемо скласти технічні вимоги закупівлі, не знаємо, які курси зацікавлять працівників, коли вони будуть тощо. Тобто передбачити на майбутнє, теми семінарів ми не взмозі. Враховуючи сказане, чи являється "участь у семінарах" - закупівлею згідно Закону???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. При цьому технічна специфікація повинна містити детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики.
Ураховуючи зазначене та беручи до уваги статтю 11 Закону, планування, організація та проведення процедур закупівель, а також складання та затвердження відповідних документів з питань публічних закупівель, в тому числі тендерної документації, належить виключно до повноважень тендерного комітету (уповноваженої особи) замовника.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
У свою чергу, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом.
Поряд з цим Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок)
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
Питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
27.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є законною вимога Казни з посиланням на наказ 454 (визначення предмету закупівлі) вказувати в предметі укладеного договору, що в свою чергу регламентується Господарським та Цивільним кодексами, код згідно Єдиного словника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Поряд з цим статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Водночас відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
|