|
|
02.08.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
проведено відкриті торги на закупівлю вугілля кам'яного за державні кошти (Ідентифікатор закупівлі: UA-2016-12-14-000326-c на dzo.com.ua).В істотних умовах договору зазначено, що постачальник повинен поставити вугілля кам’яне марок: АС (6-13), АМ (13-25), ДГКО(25-80). У зв'язку з Рішенням Ради Національної Безпеки і Оборони України від 15.03.17року "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національної безпеки України", яким було вирішено тимчасово припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей та вжито заходи щодо забезпечення безпечного і надійного функціонування паливно - енергетичного комплексу України Постачальник пропонує замінити марки вугілля АС і АМ вугіллям марки ДГКО, посилаючись на ДСТУ 7146-2010 "Вугілля кам'яне та антрацид для побутових потреб" та дані офіційного сайту web- порталу Міністерства Енергетики та Вугільної промисловості України (htt://mpe.kmu.gov.ua); інформаційний посібник "Вугілля України. Класифікація, генетичні та технологічні властивості і якість" Міністерства вугільної промисловості України та Держстандарту України», де основним показником якості вугілля є зольність. На підставі ДСТУ 7146-2010 зольність на сухий стан палива вугілля марки АС(6-13) складає до 19%, марки АМ(13-25) - до 16%, марки ДГКО(25-80) – до 12%, тобто марка вугілля ДГКО має вищий тепловий ефект. Відповідно, за показником зольності, якість марки вугілля ДГКО краща, тому заміна вугілля марок АС і АМ на вугілля марки ДГКО є покращенням якості предмета закупівлі відповідно до пп.3п.4 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" та не суперечить умовам договору. Але, відповідно до «Сертифікатів генетичних, технологічних та якісних характеристик» наданих постачальником, зольність на сухий стан палива вугілля марки АС(6-13) складає 11,5%, марки АМ(13-25) - 9,4%, марки ДГКО(25-80) –9,8%.
Чи буде правомірно прийняти рішення комунальною установою "Горностаївський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" змінити істотні умови договору на закупівлю вугілля кам’яного за державні кошти відповідно до пп.3п.4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" та вважати дані посилання постачальника на певні джерела як документальне підтвердження.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, у якому розглянуто у тому числі питання покращення якості.
При цьому до компетенцї Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадких.
|
|
|
11.07.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи повинен Замовник (КПТМ "Криворіжтепломережа" є замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання) при визначенні предмету закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" керуватися інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012р. №333?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі-Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454.
Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, предмет закупівлі товарів, робіт або послуг у розумінні Закону визначається замовником для здійснення процедур закупівель, визначених Законом, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Водночас питання призначення економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).
Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
При цьому пунктом 5 наказу №333 Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
|
|
|
18.05.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
ТОВ «Теплоінвест – Запоріжжя» є суб’єктом господарювання, яке:
- здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (виробництво теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії) на промисловій чи комерційній основі;
- забезпечує потреби держави (плануємо укласти договори про закупівлю послуг: пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води за державні кошти);
- не є розпорядником бюджетних коштів;
- статутний капітал - 100 % приватна власність;
- провадить діяльність на підставі ліцензії, яка не може розглядатися як спеціальне чи ексклюзивне право;
- відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308, Ліцензіат (ТОВ «Теплоінвест – Запоріжжя») повинно використовувати кошти, отримані за рахунок діяльності з виробництва теплової енергії, за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Враховуючи вищенаведене, прошу дати відповідь на наступні запитання:
1. ТОВ «Теплоінвест – Запоріжжя» є замовником у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та має здійснювати закупівлі з дотриманням вимог цього Закону?
2. Як Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308 кореспондуються з Законом України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Інформація щодо здійснення закупівель замовниками міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Щодо питання 2
Принципи здійснення закупівель встановлені статтею 3 Закону. Так, відповідно до частини першої статті 3 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Водночас питання щодо ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії не належить до компетенції Мінекономрозвитку.
|
|
|
18.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи дозволяється проведення переговорних процедур,по одному і тому ж коду (теплова енергія) не по лотам,а кожну процедуру окремо, якщо різні постачальники і різні адреси отримання товару?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання зокрема планування замовником закупівель.
Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
Крім того зазначаємо, що Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг.
При цьому порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
|
|
|
05.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У січні місяці поточного року було проведено переговорну процедуру та укладено договір з теплопостачальною організацією-монополістом на закупівлю послуг центрального опалення офісного приміщення.Сума договору складає 344 тис. грн. З причини відсутності на той час необхідних розрахунків та схем розподілу мереж, в договір не було включено послуги гарячого водопостачання. На теперішній час казначейська служба не реєструє прямий договір постачання гарячої води на суму 1тис. грн. без проведення переговорної процедури.Причина відмови:предмети закупівель мають однакові коди Державного класифікатора, тому порушується вимога ст.2 Закону«Про публічні закупівлі», відповідно до якої забороняється поділ предмета закупівлі на частини.Чи повинні ми проводити переговорну процедуру щодо гарячого водопостачання на суму 1 тис. грн.,якщо за цим кодом раніше проведена переговорна процедура з постачальником-монополістом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним.
|