|
|
20.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення стосовно таких питань.
1. Чи може бути застосована переговорна процедура при закупівлі послуг стаціонарного телефонного зв’язку відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» у ПАТ «Укртелеком»? Враховуючи те, що зазначене товариство хоча і не входить до зведеного переліку суб’єктів природних монополій, що складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до розпорядження АКУ від 28 листопада 2012 року № 874-р, але є одним з операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринку послуг транзиту трафіка на мережах фіксованого та рухомого (мобільного) телефонного зв’язку відповідно до рішення НКРЗІ від 01.03.2016 р. № 111 «Про результати аналізу ринку послуг транзиту трафіка на мережах фіксованого та рухомого (мобільного) телефонного зв’язку і накладення на операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою регуляторних зобов’язань».
2. Чи можна застосувати переговорну процедуру, визначену п. 5 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (додаткова закупівля в того самого постачальника) при закупівлі послуг стаціонарного телефонного зв’язку на 2017 рік, якщо строк договору про надання цих послуг на 2016 рік закінчився 31.12.2016 р. і обов’язки виконавця за вказаним договором виконані в повному обсязі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 щодо застосування переговорної процедури.
|
|
|
18.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до положень абзацу 2 Наказу МЕРТ №454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" (Далі - Наказ) з 17.01.2017 товари та послуги визначаються за показником четвертої цифри основного словника на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”. При цьому до момента внесення змін в Наказ визначення предмету передбачалось за показником третьої - п'ятої цифри основного словника. Прошу надати роз'яснення, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, але предмет закупівлі в відкритих торгах визначався відповідно до норм попередньої редакції Наказу, а саме за класифікатором ДК 016:2010 та ДК 021:2015 (за третьою цифрою), чи може замовник провести переговорну процедуру, та визначити предмет закупівлі за четвертою цифрою?
Наразі мається на увазі визначення предмету закупівлі за четвертою цифрою відповідно до визначеної в відкритих торгах третьої цифри, наприклад, 09100000-0 — Паливо (відкриті торги), 09130000-9 — Нафта і дистиляти (переговорна процедура).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення:
Замовником застосовується переговорна процедура закупівлі робіт для потреб оборони. Учасника було повідомлено про дату та час необхідності прибуття на переговори. Відповідно до приписів п.4 ст. 6 Закону України « Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» встановлюється строк у 24 години для усунення недоліків невідповідності документів учасника.
У який строк, після оприлюднення Замовником повідомлення про переговори, Замовник повинен прийняти та оприлюднити рішення щодо визначення цього Учасника переможцем або щодо відхилення його пропозиції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до частини дев’ятнадцятої статті 3 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIII (далі – Закон) замовник у строк, що становить не більше трьох робочих днів з дня завершення аукціону, розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору та визначає учасником переговорів такого учасника відбору, який запропонував найнижчу ціну/приведену ціну з урахуванням підстав відхилення, визначених статтею 4 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону рішення про запрошення учасника на переговори приймається тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами) за результатами відбору, про що повідомляється учасник. Переговори призначаються не раніше ніж на наступний робочий день після прийняття такого рішення.
Так, частиною четвертою статті 6 Закону встановлено, що у разі виявлення замовником невідповідності документів учасника встановленим вимогам або відсутності будь-якого із документів учасник відбору може усунути недоліки в документах, крім випадку підтвердження подання забезпечення цінової пропозиції, шляхом прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом наступних 24 годин з моменту ознайомлення на переговорах учасника з такими недоліками.
Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону після проведення переговорів складається протокол.
Разом з тим, замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через чотири робочі дні та не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (частина перша статті 7 Закону).
При цьому Законом не визначені строки щодо прийняття та оприлюднення рішення про визначення переможця та відхилення цінової пропозиції учасника після проведення електронного аукціону.
|
|
|
27.12.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство соціальної політики України (надалі – Міністерство) відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) звертається до Уповноваженого органу щодо надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з приводу проведення Міністерством переговорної процедури закупівлі за кодом ДК 016:2010 55.20.1 послуги щодо тимчасового розміщування під час відпусток та інші послуги щодо тимчасового розміщування; (ДК 021:2015 55243000-5 послуги дитячих таборів) - послуги з оздоровлення та відпочинку дітей в ДП “УДЦ “Молода гвардія”.
Так, відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України „Про державну підтримку та особливості функціонування державних центрів „Артек” і „Молода гвардія” держава викуповує 100% путівок в ДП „УДЦ „Молода гвардія” для дітей пільгових категорій, що є підставою застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п.2 ч.2 статті 35 Закону, а саме відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Головним розпорядником коштів і відповідальним виконавцем за бюджетною програмою КПКВК 2501450 „Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячому оздоровчому таборі ДЦ „Молода Гвардія” є Міністерство соціальної політики України.
Вартість одного ліжко-дня перебування дитини у ДП „УДЦ „Молода гвардія” затверджується Міністерством за погодженням з Міністерством фінансів.
Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для організації оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих центрах „Артек” і „Молода гвардія”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 № 227 путівки до дитячого центру надаються безоплатно або з частковою оплатою у розмірі 20, 30, 50 відсотків вартості путівки за рахунок батьків (осіб, які їх замінюють) або інших джерел. Батьківська плата за часткову вартість путівки надходить на рахунок Міністерства для їх акумулювання та перерахування ДП „УДЦ „Молода гвардія”. У такому випадку, Міністерство не є розпорядником, одержувачем вказаних коштів.
Виходячи із норм Закону, а саме п.9 частини 1 статті 1, де замовники це органи державної влади, які є розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, Міністерство здійснює закупівлю послуг з оздоровлення та відпочинку лише на обсяг коштів передбачений у Державному бюджеті на відповідний рік.
При цьому, договір на закупівлю послуг між Міністерством та ДП “УДЦ “Молода гвардія” може бути укладеним відповідно до затвердженої вартості одного ліжко-дня, яка включає як бюджетні кошти так і батьківську плату.
Враховуючи вищевикладене, Міністерство соціальної політики звертається для надання роз’яснення щодо правомірних подальших дій замовника у сфері публічних закупівель, а саме:
- Чи повинен замовник при складанні річного плану закупівель враховувати батьківську плату при визначені очікуваної вартості предмету закупівлі?
- Чи має право замовник укласти договір про закупівлю послуг із загальною сумою, що складається з бюджетних коштів та батьківської плати, якщо переговорна процедура закупівлі застосована для придбання путівок лише за кошти Державного бюджету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьої статті 11 Закону є тендерний комітет.
Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель шляхом унесення в них наявної інформації.
Так, в полі “Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі” замовник самостійно указує або розмір бюджетного призначення за кошторисом, або очікувану вартість предмета закупівлі.
У свою чергу, в полі “Примітки” замовник може вказати іншу інформацію, яку вважає необхідною.
Щодо питання 2
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Таким чином, у разі застосування переговорної процедури закупівлі замовник укладає договір відповідно до тих умов, щодо яких сторонами було досягнуто згоди та ціни пропозиції учасника.
|
|
|
26.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла, зокрема як бути при розгляді пропозицій учасників в публічних закупівлях стосовно вимоги до наявності ліцензій, зокрема на здійснення господарської діяльності з постачання природного газу. Оскільки на даний час чинні ліцензій мають лише постачальники за регульованим тарифом, а більшість постачальників здійснюють таку діяльність без ліцензій, оскільки отримати їх не має юридичної можливості, основна мета закупівель це нижча ціна та зекономлені бюджетні кошти, тому виникає слушне питання стосовно або проведення відкритих торгів і допуск якнайбільше учасників для участі в аукціоні, або просто переговорна процедура, хоча для замовників єдиною підставою є лише наявність ліцензії у однієї компанії в області, більше підстав для проведення переговорних процедур з закупівлі газу не має.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Водночас слід ураховувати, що питання ліцензування видів господарської діяльності не є предметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки регулюються Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності”.
|