|
10.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В грудні 2016 року було оголошено відкриті торги на закупівлю "Макарони, локшина, кускус і подібні борошняні вироби (макаронні вироби)". Ідентифікатор закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-12-08-002216-b. В тендерній документації вказано строки поставки товару – «січень – грудень 2017 року». Авторизований електронний майданчик zakupki.prom.ua не дає можливості вказати строки поставки словами, а лише датами. Тому при оприлюдненні закупівлі було визначено дати з 09.01.2017р. до 29.12.2017р., тобто, січень – грудень 2017 року. Ці дані відображаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі (п.7).
Процедура закупівлі була здійснення відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Аукціон відбувся 26.12.2016р., повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р. (терміни розгляду тендерних пропозицій не порушені, були відхилення тендерних пропозицій).
За результатами закупівлі укладено договір з ТОВ «Круг А» від 23.01.2017р. №3/ТК, договір укладено не раніше, ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Головне управління Казначейської служби України у Дніпропетровській області (надалі – Казначейство) відмовляє у реєстрації договірних зобов'язань за вказаним договором, мотивуючи це тим, що у звіті про результати проведення процедури закупівлі у п.7 вказані строки поставки з 09.01.2017р., а повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р., тобто, пізніше, ніж вказаний початковий термін поставки.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України і строки поставки не є істотною умовою договору та регламентуються/уточнюються в договорі при його підписанні. Так у п.10.1 договору №3/ТК вказано, що «…договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами і діє до 31.12.2017р…» і в договорі не зазначена умова щодо поставки товару з 09.01.2017р., бо при проведенні відкритих торгів замовник не має права використовувати умови ч.3 статті 631 Цивільного кодексу України.
Неможливо при оприлюдненні оголошення на проведення закупівлі точно визначити початкову дату поставки, бо під час проведення процедури існують ситуації, які можуть відтермінувати зазначену початкову дату, в тому числі:
- Подовження терміну розгляду тендерної пропозиції до 20 робочих днів;
- Ненадання переможцем закупівлі документів, що повинен надати переможець на виконання статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- Відмова переможця підписати договір і необхідність визначення іншого переможця;
- Надання скарги до Антимонопольного комітету України.
і при цьому ні Законом України «Про публічні закупівлі», ні Цивільним або Господарським кодексами України не заборонено укладання договору після встановлення в оголошенні початкової дати поставки.
Просимо надати відповідь з наступних питань:
- Чи можливо укладати договір за результатами закупівлі пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства?
- Чи має право Казначейство відмовити у реєстрації договірних зобов’язань за умови укладання договору з датою пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|
|
08.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В червні 2016 року підписаний договір (договір до 31.12.2016) на 1 400 000 згідно проектно-кошторисної документації (далі п-к док.) на реконструкцію кладовища. Протягом декількох місяців виконано 30% робіт і перераховано кошти за виконані роботи. Але в зв’язку з виявленими недоліками в наших документах, роботи підприємством по реконструкції були призупинені. За період приведення у відповідність документації змінилась вартість робіт, матеріалів і заробітної плати в будівництві, що визвало необхідність коригування п-к док.. По проектно-кошторисній документації (коригуюча) виконання робіт становить 1 700 000 – це сума без 30% виконаної роботи (виконані роботи в п-к док. коригуючу не включали так як вони виконані і оплачені). Як нам діяти в даній ситуації – проводити відкриті торги на коригуючу п-к док., проводити переговорну процедуру так як це підприємство розпочало роботи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується, зокрема до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Отже, у залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|
|
24.04.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ПРАТ «Швейна фабрика «НІНА» в особі директора, Пасічника Миколи Васильовича, котрий діє на підставі Статуту, що є учасником відкритих торгів на закупівлю костюмів робочих (ДК021:2015 (1813 – Спеціальний робочий одяг)), ідентифікатор закупівлі - UA-2017-03-31-000656-b, звертається за роз’ясненням щодо ситуації, яка склалась при поданні тендерної пропозиції.
Під час введення загальної вартості пропозиції за лотом №4 було допущено арифметичну помилку у її розрахунку, а саме помилково враховано кількість костюмів – 1500 компл. (як у лоті №1), замість 1800 комплектів у лоті №4. У зв’язку з цим сума пропозиції склала 320,55 × 1500 = 480825,00 грн без ПДВ.
У зв’язку із зазначеним вище, Замовника було повідомлено про допущену помилку та завантажено до електронної системи закупівель лист-пояснення і тендерну пропозицію за результатами електронного аукціону з урахуванням правильної кількості костюмів робочих - 1800 комплектів. При цьому не було змінено ціну за одиницю, котра залишилась такою, як і було враховано до закінчення терміну подання тендерних пропозицій, а саме – 320,55 грн без ПДВ. Отже, сума пропозиції за результатами електронного аукціону складає - 320,55 × 1800 = 576990,00 грн без ПДВ. Слід зазначити, що після перерахунку загальної вартості, пропозиція все одно залишається найбільш економічно вигідною серед поданих.
Просимо надати роз’яснення, яким саме чином мають діяти Учасник та Замовник у ситуації, що склалась. Якими правовими нормами слід керуватись у даному випадку?
При можливості просимо відповісти засобами електронного зв'язку та письмово на юридичну адресу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
02.12.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, замовник, який провадить діяльність в окремій сфері господарювання, закуповуючи електроенергію за бюджетні кошти, для виробництва теплової енергії повинен проводити тенедрную процедуру? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що з метою надання методологічної допомоги на офіційному сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів).
Таким чином, у разі якщо замовник у розумінні абзацу третього частини першої статті 2 Закону здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва зокрема теплової енергії, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пунктів 2 частини першої статті 2 Закону.
При цьому, оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (далі - Мінрегіон України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон Укрїни є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України основними завданнями якого є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі, пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.
|
|
14.09.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На 2017 рік було заплановано та закуплено бензин на суму 198900,00 грн. (допорогові закупівлі). У звязку із приняттям рішення про створення нової групи користувачів послуг, утримання якої не передбачалось на 2017 рік, виникла потреба у придбанні дизельного палива на суму 36800,00 грн. В межах кошторису за рахунок економії коштів та перерозподілу інших потреб були внесені зміни до кошторису. Загальна суму по коду ДК відповідно становить 235700,00 грн.
Чи потрібно проводити закупівлю через процедуру відкриті торги на суму 36800,00 грн.?
Чи вважати закупівлю новою, оскільки вона не була запланована, та провести лише допорогову закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що з питання планування закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/681?q=#p1
|