|
03.10.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, була оголошена 13 вересня 2022 року спрощена закупівля на технічне обслуговування та утримання в належному стані системи теплопостачання (з заміною котла), учасник при подачі в своїй пропозиції в кошторисній документації назву предмета зазначив невірну, а саме - поточний ремонт котельні. Варто зазначити, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі замовник не зазначив, що в кошторисній документації назва предмету закупівлі повинна збігатися з назвою що зазначина в оголошенні. Замовник дисфалікував учасника протоколом уповноваженої особи про те, що учасник при подачі своєї пропозиції в кошторисній документації зазначив наступне, а саме - в протоколі узгодження договірної ціни, в договірній ціні, в локальному кошторисі, в підсумковій відомості ресурсів, в зведеному кошторисі та в загальновиробничих витрат на будову учасник зазначив назву предмета закупівлі на поточний ремонт котельні дитячого закладу с. Верба Дубенського району, що відповідно не збігається з назвою предмета закупівлі Замовника. Однак учасник не згідний з протоколом і подав вимогу про скасування рішення про відхилення пропозиції та ухвалення нового рішення щодо визнання переможцем.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону. Чи повинен учасник визначений переможцем подавати копію ліцензії або документа дозвільного характеру, якщо вимоги щодо їх подання були встановлені в тендерній документації та були подані учасником у складі тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною другою статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому згідно з частиною першою статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі якщо переможець процедури закупівлі не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону.
Отже, Законом встановлено імперативну норму щодо надання переможцем процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю копії ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.
Водночас слід розуміти, що такі документи можуть подаватися двічі. Спочатку учасники можуть надати у складі своїх тендерних пропозицій, тому що у тендерній документації замовником могла бути встановлена відповідна вимога (згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації) і щоб забезпечити відповідність вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, оскільки згідно з частиною шостою статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. А вже вдруге копії ліцензії або документи дозвільного характеру на провадження певного виду господарської діяльності для виконання вимог Закону має надати саме переможець процедури закупівлі, інакше якщо такі документи не будуть надані, замовник зобов'язаний відхилити його тендерну пропозицію.
|
|
21.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (учасник процедури закупівлі) має підпорядкуванні відокремленні підрозділи (філії) підприємства які знаходяться та взяті на облік у контролюючих органах як платники податків за місцем реєстрації.
Частина відокремлених підрозділів (філій) залишилась на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, а частина знаходиться на підконтрольній території України, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.
Згідно п. 63.6 ст. 63 ПКУ «Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами», відокремлені підрозділи (філії) самостійно нараховують та сплачують податки, ведуть їх облік.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 17 Законна України «Про публічні закупівлі» вказано що, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах визначених законодавством країни реєстрації такого учасника, то Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі.
В зв’язку з вищевикладеним, просимо Вас надати консультацію чи має право Замовник відхилити тендерну пропозицію або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (учасник процедури закупівлі) у разі наявності податкової заборгованості у відокремлених підрозділах (філіях) із сплати податків та зборів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті
№ 1188/2021, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5ecd17d5-38e3-477e-a90e-7ae5c777cd45&lang=uk-UA
|
|
09.08.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ "Гідремсеврвіс" приймало участь у спрощеній процедурі закупівлі по "Гідрохімічній промивці теплообмінників на ТРП №3 та ТРП №5" ідентифікатор закупівлі UA-2021-07-26-000201-a, замовником виступає Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство". 05.08.2021 року відбувся аукціон за результами якого ТОВ "Гідроремсервіс" було запропоновано найнижчу ціну. 09.08.2021 року Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" прийняло рішення про відхилення тендерної пропозиції та прийняло рішення, згідно Протоколу №58 від 09.08.2021 року про дискваліфікацію ТОВ "Гідроремсервіс".
Звертаємостя до Вас із проханням звернути увагу на цю закупівлю, тому що на нашу думку курівником Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" було порушено ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: з самого початку було порушено принцип «добросовісна конкуренція серед учасників», замовником було зазначено у тендерній документації реагент для гідрохімічної промивки теплообмінників ЛВХ-4.2, який виготовляє тільки одна фірма, яка є другим учасником цієї закупівлі, «об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі» та «запобігання корупційним діям і зловживанням». По даній закупівлі були вставлені дискримінаційні вимоги до учасників, що порушує п. 4 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо Вас прийняти міри, щодо даного замовника та не допустити використання корупційних схем по даному питанню.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Разом з тим, виходячи зі змісту частини двадцятої статті 14 Закону учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
06.07.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник встановив в ТД, що учасник має надати: "лист-згоду на основні умови договорів та погоджений проект договору....». У тендерній пропозиції учасника відсутній лист-згода на основні умови договору". І відхилив нашу пропозицію. Ми надали підписаний проект Договору, з підписами і печаткою на кожній сторінці, але лист-згода, який був приготований не був відсканований з тех.причин (залипання листів) і цього ми не помітили. Відповідно постає питання: чи правомірне таке відхилення, якщо ми підписом і печаткою вже надали свою згоду з усіма умовами договору і лише через технічний "баг" техніки не помітили/не надали лист-згоду? Також, в самому проекті договору зазначається: "*За результатами закупівлі цей проет договору може бути змінений, але в будь-якому випадку без зміни істотних умов договору." Тобто ми ще і під цим ставимо підпис і печатку керівника, висловлюючи погодження. Дякуємо за роз'яснення
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 739/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa7f68f5-f514-45c9-aba8-1ccb103fa0f3&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|