|
07.11.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати консультацію з наступного питання: у спрощеній закупівлі Замовник дискваліфікує Учасника, який надав найцбільш економічно вигідну пропозицію за результатами електронного аукціону з наступних двох підстав:
1. Листи Учасника адресовані уповноваженій особі Замовника, а Замовник визначає це помилкою та підставою для дискваліфікації і зазначає, що адресатом слід було зазначити просто юридичну особу (тобто вказати назву Замовника). Чи є це підставою для дискваліфікації у спрощеній закупівлі?
2. У листі-відгку до наданого Учасником аналогічного договору зазначено суму договору, а Замовник зазначає, що потрібно було вказати саме словосполучення "вартість виконаних робіт" (так зазначено в Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі), Чи не є ці поняття тотожними та чи є це підставою для дискваліфікації Учасника у спрощеній закупівлі?
Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною третьою статті 14 Закону визначений перелік обов`язкових умов, які повинно містити оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Поряд з цим відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Таким чином, пропозиція подається відповідно до умов, установлених замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Водночас підстави для відхилення пропозиції встановлені в частині тринадцятій статті 14 Закону.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках
|
|
04.11.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
п. 12 ч.1 ст. 10 Закону визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання;
При цьому ч. 9 ст.41 Закону визначено, що у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.
При аналізі вищезазначених норм закону виявлено їх неузгодженість, так як в статті 10 Закону зазначається, що звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється після закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. При цьому в статті 41 Закону відсутні будь-які уточнення умов, а встановлений обов’язок Замовника оприлюднити звіт про виконання договору про закупівлю, у разі закінчення строку дії договору про закупівлю.
На практиці зіштовхнулися з наступною ситуацією: строк дії договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі, завершився. Зміни до договору про закупівлю відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару не вносилися через відсутність документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження. При цьому постачальник не виконав своїх зобов’язань щодо постачання всього товару, передбаченого умовами Договору. Тобто керуючись ст. 10 Закону в Замовника відсутні підстави для оприлюднення звіту про виконання договору, так як договір про закупівлю не виконано сторонами, навіть незважаючи на те, що строк його дії закінчено. Проте, відповідно до ст. 41 Закону Замовник зобов’язаний оприлюднити звіту про виконання договору.
З метою уникнення порушень вимог Закону просимо роз’яснення, якою нормою Закону керуватися Замовнику в вищезазначеній ситуації при оприлюдненні звіту про виконання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1233/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9f176550-c7ca-42a4-9ed9-45e029f82529&lang=uk-UA
|
|
03.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз'яснення щодо порядку та умов призначення уповноваженої особи в органах місцевого самоврядування з 01.01.2022 року. Чи може бути уповноваженою особою в міській раді посадіа особа - головний спеціаліст у відділі? Чи варто створити окремий відділ?
Призначатися уповноважена особа в органах місцевого самоврядування доцільно шляхом покладення на працівника додаткової роботи з доплатою чт шляхов введення до штатного розпису окремої посади?
Заздалегідь дякуюмо за вичерпну відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Поряд з цим правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи, а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в положенні про уповноважену особу, розпорядчих рішеннях замовників тощо.
|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Відповідно до норм ЗУ «Про публічні закупівлі» на підприємстві утворений тендерний комітет, який організовує та проводить процедури закупівель. З 01.01.2022 проводити процедури закупівлі можуть виключно уповноважені особи. З цього приводу виникають запитання:
- п.5 ч.10 ст. 11 передбачено, що УО забезпечує оприлюднення в ЕСЗ інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Чи можливо під час оприлюднення інформації накладення ЕЦП іншою особою, визначеною наказом по підприємству для супроводження роботи УО.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини десятої статті 11 Закону уповноважена особа, зокрема забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону.
Отже, уповноважена особа, яка буде відповідальною за оприлюднення інформації повинна накладати КЕП/УЕП.
|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати відповідну статтю нормативного документу, який вимагає оголосити нову закупівлю в разі нового виділення коштів.
В Законі про публічні закупівлі це прямо не зазначено, тому керівник ставить завдання внести зміни джерела фінансування з «власних коштів» на «державні кошти» в діючий тендерний договір про зміну незважаючи на те, що відобразити КЕКВ в плані закупівлі вже неможливо.
Прошу повідомити, чи настає відповідальність від таких дій замовника згідно Закону про публічні закупівлі відповідно:
"Стаття 164-14. Порушення законодавства про закупівлі
1-й абзац: «…неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі…»
5-й абзац: «…укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі…»
та уточнити, йдеться про накладення штрафу на керівника, чи на уповноважену особу замовника, або на обох.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1367/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6cc861ed-0962-46b3-a219-ee18db8bc125&lang=uk-UA
|