Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Консультації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
12.02.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
2162 / 1961
На час оголошення закупівлі кошторис на 2020 рік ще не був доведений до бюджетного закладу. Розрахунок вартості тендерної процедури проводився на підставі фактичної потреби у послузі. Це не суперечить роз’ясненню Міністерства економіки України від 14.09.2016 року №3302-06/29640-06, згідно з яким така дія не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі». На завершальному етапі проведення закупівлі бюджетним закладом був отриманий затверджений у встановленому порядку кошторис. На час укладання договору сума передбачена кошторисом на закупівлю послуг була МЕНШОЮ за суму, яку, за результатами аукціону, запропонував переможець відкритих торгів. Саме на суму визначену кошторисом, тобто на меншу суму і був укладений договір з переможцем торгів. В частині 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначається, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі … . У зв'язку з тим, що вимога зазанченої вище статті закону "Про публічні закупівлі" була порушена ця закупівля потрапила під моніторинг Держаудитслужби, яка, очевидно, вимагатиме розірвання укладеного за результатми закупівлі договору. Водночас, частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами … . Отже, підписавши договір на суму запропоновану переможцем відкритих торгів за результатами аукціону бюджетна установа порушила б вимоги Бюджетного кодексу України. Також, договір укладений на суму, яка перевищує бюджетне призначення однозначно не був би зареєстрований Державною казначейською службою. Звертаю увагу на те, що навіть у випадку, якщо б відразу за підписанням договору на запропоновану переможцем торгів суму була б підписана додаткова угода на зменшення суми укладеного договору, відповідно до сум доведених бюджетній установі у кошторисі, бюджетна установа б вимоги зазначеної вище статті Бюджетного кодексу України, оскільки підписавши договір вона взяла б на себе бюджетні зобов’язання, які перевищують бюджетні асигнування, а крім того б опублікувала його в системі PROZORRO. Таким чином, між двома спеціальними актами законодавства, які регулюють правовідносини у відповідних сферах існує колізія. У пункті 1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначається, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше. І Бюджетний кодекс України і Закон України «Про публічні закупівлі» прийняті Верховною радою України. Разом з тим, Бюджетний Кодекс України, на час укладання договору між бюджетною установою і переможцем торгів, мав редакцію від 16 січня 2020 року, а Закон України «Про публічні закупівлі» - від 01 грудня 2019 року. У зв’язку з цим, прошу Міністерство як уповноважений орган надати роз`яснення з цього питання. З повагою Олександр Проценко.
Відповідь
05.02.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1703 / 1637
Вітаю! За результатами відкритих торгів Замовником укладено Договір з Підрядником на капітальний ремонт. Проєктно-кошторисна документація (далі - ПКД) виготовлена в 2019 році. У січні 2020 року міськвиконком прийняв нове рішення про збільшення розміру кошторисної заробітної плати. Підрядник просить провести коригування ПКД та зібльшити суму Договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону Про публічні закупівлі, аргументуючи тим, що розмір зарплати є регульованим нормативом, який встановлює міськвиконком. Чи може Замовник збільшити суму тендерного Договору після коригування ПКД (перерахунок заробітної плати), керуючись пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону? Дякую.
Відповідь
29.01.2020 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
1614 / 1517
Добрий день! На стадії підготовки тендерної документації закупівлі робіт з капітального ремонту виникли питання: зведений кошторисний розрахунок (пройшов експертизу) дорівнює 4 000 000,0, у тому числі будівельні роботи та устаткування - 3 500 000,00. На яку сумму ми повинні оголосити відкриті торги: повний кошторисний розрахунок чи тількі будівельні роботи?
Відповідь
16.01.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
1882 / 1764
Чи підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» послуги з професійного навчання зареєстрованих безробітних за направленням служби зайнятості за різними професіями? У роз’ясненні МЕРТ від 31.03.2017 №3302-06/10639-06 окреслено коло випадків на які не розповсюджується дія Закону. Так, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Згідно вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про зайнятість населення», професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, у тому числі в закладах освіти державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях віднесено ДО ПЕРЕЛІКУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ. У п. 3 Наказу Мінсоцполітики від 16.05.2013 №296, із змінами, вказано, що відбір закладів освіти здійснюється для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання. За результатами відбору формується перелік закладів освіти для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання (далі - Перелік закладів освіти) для реалізації можливості вибору зареєстрованими безробітними закладу освіти для професійного навчання та (або) проживання у період навчання. Отже, вибір закладу освіти є виключною прерогативою безробітного. Служба зайнятості лише виконує функції щодо документального супроводу навчання безробітного та відшкодуванні витрат на професійне навчання, дана теза підтверджується змістом ч.3 ст. 35 ЗУ «При публічні закупівлі», де вказано, що організація професійного навчання безробітних здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, закладами освіти в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Крім цього, у пункті 4.1 примірної форми договору про організацію професійного навчання зареєстрованих безробітних у навчальному закладу (підприємстві, організації, установи), мова йдеться саме про розмір витрат, що пов’язані з професійним навчанням зареєстрованого безробітного. Слід також зазначити, що Мінсоцполітики у своєму листі на Державну казначейську службу України №3010181018230001 вказувало на той факт, що питання забезпечення осіб з інвалідністю, технічними та іншими засобами реабілітації не підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі», обґрунтовуючи свою позицію тим, що придбання цих засобів здійснюється за індивідуальною заявкою особи та на підставі типового договору. Кошти на професійне навчання зареєстрованих безробітних виділяються згідно КЕКВ 2282 "Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку". Ваша думка? Всі Ваші посилання на аналогічні відповді я читав. Як і роз'снення від 31.03.2017 №3302-06/10639-06.
Відповідь
15.01.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1596 / 1528
Що слід розуміти під «поділом предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель» ( ч. 10. ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції від 19.04.2020 року) ? Чи буде вважатися поділом предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів, проведення протягом року чотирьох однорідних закупівель (послуг з поточного ремонту та будівельних матеріалів) на суму до 50 тис. грн. по кожній закупівлі, якщо фінансування зазначених закупівель здійснюватиметься за рахунок спеціального фонду замовника по мірі поступлення коштів, що унеможливлює завчасне планування таких закупівель або закупівлю послуг та товарів за один раз)
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2