|
|
14.02.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Згідно п. 6 Наказу 454 - визначення предмета закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Разом із цим у Єдиному закупівельному словнику відсутній конкретний предмет, що стосується саме навчання безробітних конкретній професії / спеціальності. Наприклад щодо надання послуги з професійного навчання безробітних за професією "Швачка, "Кухар", "Машиніст екскаватора одноковшового"тощо.
У більшості випадків предмет ДК прописують або 8041 (Послуги різних навчальних закладів, де при розкритті 5 знака відсутній пункт щодо навчання безрлобтіних) або 8053 (Послуги з професійної підготовки спеціалістів) де також немає жодного посилання щодо навчання безробтіних.
Крім цього, існує практика, коли при визначенні предмета закупівлі для навчання безробтних вказують 99999 (тобто предмет не визначено).
Чи вірна думка, що при визначенні предмету закупівлі стосовно навчання безробтіних ми маємо право вказувати назву професії (спеціальності) та не вказувати код предмету закупівлі, а прописувати 99999-9.
Прошу надати чітку відповідь на поставлене питання, дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7854d62e-ef7f-4fe0-9b8c-82695cb8b61a&lang=uk-UA у запиті 772/2018.
|
|
|
07.02.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Яким чином матеріали та обладнання, що використовуются при здійснені енергосервісних заходів, передаються територіальній громаді після закінчення строку дії енергосервісного договору? Чи потрібно зазначати іх вартість при передачі? Якщо потрібно, то хто і на підставі чого має визначати цю вартість? Чи має при передачі майна враховуватись вартість виконаних проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджуваних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону енергосервіс − комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Поряд з цим енергосервісний договір − договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів (пункт 3 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини десятої статті 5 Закону після закінчення строку дії енергосервісного договору або у разі його розірвання держава (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у державній власності) або відповідна територіальна громада (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у комунальній власності) набуває права власності без додаткової плати на все майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором.
При цьому пунктом 10 частини другої статті 5 Закону визначено, що порядок переходу до замовника права власності на майно, що було утворено (встановлено) йому за енергосервісним договором, є істотною умовою енергосервісного договору.
Таким чином, права власності на майно, що було утворено (встановлено) замовнику за енергосервісним договором, переходять до замовника в порядку, визначеному енергосервісним договором.
Водночас відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Так, Держенергоефективності відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державно-приватне партнерство у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держенергоефективності, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань закупівлі енергосервісу пропонуємо додатково звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
|
|
|
04.02.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальним підприємством «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі за текстом – КП «ГВП») реалізовуються енергоефективні заходи в закладах бюджетної сфери, а також на об’єктах генерації та розподілу теплової енергії.
В рамках виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки у 2018 році КП «ГВП» за результатами проведення публічних закупівель (відкриті торги) укладено договори підряду (ціна - динамічна) для виконання робіт з термомодернізації та капітального ремонту закладів бюджетної сфери. В проектних документаціях, розроблених у 2018 році для виконання робіт, та які пройшли експертизу, встановлений розмір кошторисної заробітної плати 7 500,00 грн. (розмір заробітної плати встановлений рішенням сесії Київської міської ради від 21.12.2017 року №1042/4049 – додаток 1).
Через затримку фінансування витрат замовника, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», договори підряду були продовжені на 2019 рік.
Водночас, рішенням сесії Київської міської ради від 20.12.2018 року № 485/6536 встановлено розмір кошторисної заробітної плати 11 000,00 грн. (додаток 2).
Листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2018 № 8/15-154-18 (додаток 3) надаються роз’яснення в частині зміни рівня заробітної плати під час будівництва. Так, у разі, якщо під час будівництва змінюється рівень заробітної плати, вносяться відповідні зміни до договору підряду шляхом складання додаткової угоди. Уточнення договірної ціни, у тому числі у зв’язку зі збільшенням рівня заробітної плати, здійснюється у порядку, передбаченому умовами договору. Відшкодування додаткових витрат, пов’язаних зі збільшенням рівня заробітної плати, може відшкодовуватися за рахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, ризиків всіх учасників будівництва, а за їх відсутності (через вичерпання ліміту цих коштів), економії по інших статтях витрат, передбачених у договірній ціні, або у відповідних графах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. При цьому, у разі вичерпання затвердженого ліміту коштів, передбаченого зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, проектна документація перезатверджується у встановленому порядку.
Враховуючи наведене вище, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо можливості внесення змін до договорів підряду, укладених у 2018 році, в частині збільшення рівня заробітної плати на залишок робіт до розміру 11 000,0 грн., та відповідного збільшення вартості робіт за договорами.
Звертаємось з переконливим проханням надати відповідь в паперовому вигляді на адресу підприємства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Разом з тим, відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону інформаційний ресурс Уповноваженого органу - сайт, наповнення якого здійснює Уповноважений орган та на якому надаються безоплатні консультації з питань закупівель, доступ до якого здійснюється через мережу Інтернет.
|
|
|
04.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий дернь!
Чи можна проводити тендер на закупівлю транспортних засобів та подальшогого підписання договору купівлі - продажу з потенційним переможцем торгів на умовах розсрочки платежу від потенційного перможця торгів на 30 місяців, з попередньою оплатою 30 % і подальшою оплатою залишку вартості, без нарахування відсотків, протягом 30 місяців рівними частинами кожний місяць
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.
При цьому за результатами проведення процедури закупівлі між замовником і учасником укладається саме договір про закупівлю, який передбачає, зокрема надання послуг або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону). Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
|
|
|
22.01.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерний комітет Дніпровського політехнічного коледжу у 2018 році здійснив закупівлю природного газу (ДК 021:2015:09123000-7) у ПАТ «НАК «Нафтогаз України», на загальну суму 243981грн.72коп., застосувавши переговорну процедуру закупівлі.
При застосуванні даної процедури закупівлі тендерний комітет ДПК керувався п.15 Постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 №758 (зі змінами від 20.02.2017 №90) та ч.1.п.3, п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 №867.
Дніпровський політехнічний коледж має свою власну газову котельню для виробництва теплової енергії, щоб забезпечувати студентів, які мешкають у гуртожитку, опаленням та гарячою водою.
Дніпровський політехнічний коледж є виробником теплової енергії, який фінансується за рахунок місцевого бюджету, використовує природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення гуртожитку, який належить коледжу на праві власності.
Просимо дати роз’яснення, чи мав тендерний комітет Дніпровського політехнічного коледжу право застосовувати переговорну процедуру закупівлі природного газу з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та укладати за її результатами договір постачання природного газу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|